Провідна педагогічна ідея досвіду Видатному американському мислителю Д.Дьюї належить твердження, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не в наданні учням інформації, а в тому, щоб розвивати в них критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Отже, першочерговим завданням школи є розвиток такого типу мислення, який надасть змогу адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, які виникатимуть, пристосовуватися до нових, часом не передбачуваних політичних, економічних або інших обставин. Таким чином, розвиток критичного мислення – найактуальніше завдання вчителя за умов інтенсивних соціальних змін.
На думку відомого фахівця з цієї проблеми М.Ліпмана, критичне мислення є «вміле відповідальне мислення, що дозволяє людині формулювати надійні вірогідні судження, оскільки воно: а) засновується на певних критеріях; б) є таким, що самокоректується; в) випливає з конкретного контексту».
Учень в процесі впровадження цієї технології має володіти певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації; здатний до формулювання самостійних суджень, спрямований на творчу розумову діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах. Дитина скерована на використання критичного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень – мисляча людина постійно має піддавати свої розумові процеси рефлексії, вона має уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному конкретному випадку.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду Технологія формування та розвитку критичного мислення є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відповідає вимогам Національної доктрини розвитку освіти України щодо переходу до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, при впровадженні якої увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Впровадження технології забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини, здатної до критичного мислення; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання; робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку російської мови та літератури; надає можливість спілкуватися з учнем як з партнером; допомагає розвивати природні якості учнів, формує їх власні погляди на життя, уміння навчатися самостійно.
Науково – теоретична база досвіду Ця технологія допомагає виховувати дітей нового поління, що вміють спілкуватися, розмірковувати, слухати та чути інших. В її основу покладені ідеї Ж. Піаже та Л.Виготського. Ідея розвитку критичного мислення зародилась у США, сягає своїм корінням у праці відомих американських психологів У. Джеймса та Дж. Дьюї. Засновник Інституту критичного мислення М.Ліпман визначив критичне мислення як кваліфіковане, відповідальне мислення, що виносить правильне судження. В Україні розвиток критичного мислення як освітня технологія висвітлювалась у працях О. Пометун, Д. Десятова, К. Баханова, І. Бондарук, О.Тягло. Наявні також розробки впровадження технології в процесі викладання літератури Г. Галушко, Н. Котляренко, Л. Цьоми.
Стисла анотація досвіду Даний дидактичний матеріал є системою уроків з російської мови і літератури на яких використовується технологія критичного мислення і має великий потенціал в зв’язку з тим, що стимулює загальну активність учнів, сприяє створенню плідного освітнього середовища; вимагає від учнів застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; виробляє вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань; розвиває критичне мислення і прагнення до творчості та саморозвитку; формує бажання і здатність самостійно вчитися. На таких уроках учні вчаться працювати з інформацією, розвивають ті вміння та навички, які допоможуть зорієнтуватися в сучасному інформаційному просторі та на основі опрацьованої інформації формулюють власні судження, роблять самостійні висновки, підкріплені переконливою аргументацією. Людина зі сформованими навичками критичного мислення завжди відчуває внутрішню потребу опановувати нові знання, розвиватися й самовдосконалюватися.
Результативність впровадження досвіду Запроваджуючи технологію розвитку критичного мислення на своїх уроках, переконалася, що відбувається розвиток особистості учня у першу чергу при безпосередньому вивченні російської мови й літератури, у результаті чого відбувається формування комунікативної компетенції, що забезпечує комфортні умови для пізнавальної діяльності й самовдосконалення; зміст навчального предмета засвоюється набагато краще, підвищується рівень навчальних досягнень, адже впровадження технології розраховане не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук шляхів її вирішення, що сприяє формуванню життєвих компетенцій.
Репрезентація досвіду Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №80 Запорізької міської ради Запорізької області: виступ на засіданні ШМО російської філології та на педагогічній раді; Комунарський район: РМЦ вчителів російської філології, участь у конкурсі «Вчитель року -2012».
Посилання на матеріал http://school80.at.ua/
Плецис Вікторія Валентинівна,