Провідна педагогічна ідея досвіду:
В умовах розвитку освітньої системи сьогодення, забезпечити якісну математичну освіту кожного учня, надати можливість подальшого розумового розвитку учнів, підвищити їх мотивацію до навчання, з цією метою узагальнити знання про функції, їх властивості.
У центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна та творча діяльність, а тому – «навчати школярів розумно вчитися» - одне з головних питань освіти, тому провідною ідеєю моєї педагогічної роботи і є формування раціональних прийомів розумової діяльності учнів на уроках математики. Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Новий зміст освіти створює передумови для всебічного розвитку особистості, для індивідуалізації навчання, підвищення ролі сформованості умінь і навичок самостійної роботи учнів у теоретичних і практичних аспектах. Роль вчителя математики полягає в тому, щоб навчати школярів генерувати ті знання, які необхідні для забезпечення життєдіяльності, уміння виділяти суть інформації, а не запам’ятовувати її, формувати вміння відповідально і зосереджено працювати, застосовувати прийоми самоперевірки і самоконтролю, отже, вчити дітей самостійно організовувати свою навчальну діяльність, щоб забезпечити професійну та соціальну мобільність, оскільки змістом Державних стандартів зазначено: «Основною метою освітньої галузі «Математика» є формування в учнів математичної компетентності на рівні, достатньому для забезпечення життєдіяльності в сучасному світі, успішного оволодіння знаннями з інших освітніх галузей у процесі шкільного навчання, забезпечення інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх уваги, пам’яті, логіки, культури мислення та інтуїції» Науково – теоретична база досвіду:
Представники наукових течій та шкіл,які розглядали розвиток особистості людини, її психологічні та інші якості підтверджують продуктивність даного процесу в ході діяльності та спілкування, підкреслюючи, що творчу активність учня викликає функція, яка характеризується оригінальністю, самостійністю. Поєднання в єдиний органічний процес засвоєння знань та формування прийомів розумової діяльності – одна з важливих проблем, яку розробляли педагоги та психологи Ю.К.Бабанський, П.Я. Гальперин, І.Я.Лернер, В.О.Онищук, А.А.Столяр, Н.Ф.Тализіна та інші. Стисла анотація досвіду:
В роботі представлені методичні та дидактичні матеріали, які я застосовую при викладанні теми «Вивчення функцій в 9-му класі. Підготовка теми до ДПА в кінці навчального року».
Для реалізації мотиваційно – цілісного компонентів використовую прийоми: створення проблемної ситуації, використання інформації інтегрованого характеру. Проведення таких уроків створює умови для виявлення і розвитку пізнавальної активності, умінь і навичок учнів, дає можливість відстежувати емоційний стан учнів шляхом оцінки власної діяльності на уроці. Дібраний додатковий матеріал допомагає розвитку пізнавальних інтересів, мотивує до вивчення предмета, сприяє всебічному розвитку особистості та надає можливість кожному учневі оволодіти знаннями з предмета.
Мене, учителя математики, завжди турбують питання організації уроків, на яких учні засвоюють знання, ці уроки для учнів є важчими. Основою таких уроків можна назвати тренування в різних варіантах, яке вимагає від учня перенесення знань і вмінь у нові, нестандартні ситуації.
Так, актуалізацію опорних знань починаю з виконання усних вправ, пропоную перетворення виразів, креслення відомих графіків, застосовуючи прийоми практичних і наочних методів. Зміст усної роботи органічно пов’язую з подальшим вивченням нової теми, якщо ж в багажі знань учнів є «подібне» поняття, то користуюся цим під час пояснення нового матеріалу, проводжу роботу з пригадування того, що вивчали в попередніх класах.
Ефективне засвоєння нових знань про функції передбачає наявність в учнів чіткого уявлення про раніше вивчені теоретичні факти. Пригадування цих фактів організую шляхом фронтального опитування, що має форму репродуктивної бесіди: спочатку оголошую перелік запитань, а потім ставлю кожне запитання окремо і чекаю відповіді. Відповідь учнів майже завжди буває нечіткою, і тому формулюю коректне математичне твердження і пропоную його повторити другому учневі, при необхідності ставлю твердження під сумнів і в такий спосіб домагаюсь відтворення певного факту в пам’яті учнів.
Пріоритет віддаю проблемно – пошуковим методам щодо аспекту мислення учнів. Проблема, що висувається, наштовхує учня на те нове, що пропонується на даному уроці. Результативність впровадження досвіду:
1. Учні повторюють та систематизують набуті у 7 та 8 кла¬сах знання про виначення, властивості числових функцій та приклади елементарних числових функцій і вигляд їхніх графіків, з інтересом оволодівають раціональними способами аналізу властивостей та побудовою графіків як відомих функцій, так і квадратичної функції.
2. При побудові графіків учні оволодівають раціональними способами виконання математичних операцій, пояснення здобутих результатів та їх аналіз підвищує мотивацію до навчання.
3. Підвищується культура розумової діяльності учнів, вони краще оволодівають теоретичними знаннями (запам’ятовування формул, алгоритмів побудови графіків і інше) та застосовують їх у самостійній практичній діяльності, що і сприяє формуванню висококультурної особистості. Репрезентація досвіду:
Рівень репрезентації – навчальний заклад, районний рівень (березень, 2015р., ШМО; жовтень 2016, РМЦ). Посилання на досвід:http://gimnasium11.blogspot.com/p/blog-page_1.html
«Навчати школярів розумно вчитися» - мені здається, що це одна з найголовніших задач сьогодення в освіті. В цьому, на мій погляд, і є актуальність роботи, хоч я і не математик.
