Прийоми мнемотехніки як умова активізації пізнавальної активності учнів на уроках біології та екології
 Лашина Юлія Володимирівна
вчитель біології, вища категорія
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів "ОСНОВА" Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Любімова Алла Володимирівна
Адреса: 69000, м.Запоріжжя, вул.Якова Новицького,9
Телефони: (061)223-14-77, (061)234-01-04
E-mail: schoolosnova15@ukr.net Сайт: https://sites.google.com/site/znvkosnova/
Провідна педагогічна ідея досвіду
Ефективним засобом формування пізнавальної активності учнів є педагогічні умови, що розширюють можливості для реалізації компетенцій сучасної особистості.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
В умовах реформування освіти гостро виникає необхідність удосконалення системи викладання, впровадження в практику загальноосвітніх навчальних закладів заходів, спрямованих на своєчасне забезпечення кожному школяру адекватних умов для його розвитку, формування компетенцій повноцінної особистості та отримання якісної освіти. Велика кількість термінів, перевантаження навчальним матеріалом на певному етапі викликає небажання вчитися, знижується свідоме відношення до оволодіння знаннями, вміннями та навичками.
Сучасна освіта вимагає зміни стереотипів, поглядів, методів і прийомів навчання. Тому на зміну вчителю авторитарному приходить вчитель творчий, креативний, гнучкий, який може адаптуватися до вимог сьогодення, сучасних дітей та батьків, європейського напрямку в освіті, при цьому дає ґрунтовні знання на цікавих уроках.
Науково-теоретична база досвіду
Великий внесок у дослідження можливостей людського мозку зробив І.П. Павлов [9]. У відповідності з цією методикою значне місце на уроках займає засвоєння теоретичного матеріалу на основі узагальнено-співставлених правил, алгоритмів, узагальнюючих таблиць, графічних схем. Це дозволяє проводити узагальнення вивченого , наслідком чого стає системність знань та відсутність згасання вивченого. Процес навчання при даному підході стає максимально наближеним до пізнавальних потреб учнів, їх індивідуальним особливостям, сприяє самореалізації особистості з урахуванням її суб’єктивного досвіду, дозволяє адаптувати кожного учня до базису освіти.
Зміст роботи передбачає розробку нових підходів, пов’язаних з вивченням тем, найбільш ємних за часом за психофізіологічними ресурсами, задіяних у формуванні практичних навичок з біології.
Засновником педагогічної мнемотехніки можна вважати П. Рамуса [7, с. 7]. У 16 столітті в Кембріджському університеті в Англії викладалася як класична мнемотехніка (в особі Джордано Бруно), так і педагогічна мнемотехніка, яку просував Петро Рамус.
Так вже вийшло, що педагогічна мнемотехніка, не заснована на візуальному мисленні, була більш доступна і зрозуміла більшості людей. І головне, педагогічна мнемотехніка не встановлювала таких високих планок, як це робила класична мнемотехніка.
Простіше кажучи, педагогічна мнемотехніка відмовилася від прямого використання зорових образів при запам'ятовуванні, і щоб замаскувати падіння ефективності запам'ятовування - різко знизила вимоги до учнів. Педагогічна мнемотехніка не примушувала запам'ятовувати хронологічні таблиці, тому в учнів не було необхідності цього робити. Педагогічна мнемотехніка робить акцент на природне запам'ятовування при інтенсивному "пережовуванні" досліджуваного матеріалу.
Це багаторазове читання тексту; багаторазове повторення вголос (відверта зубріння); переписування досліджуваного матеріалу з книги в зошит (складання конспектів); перемальовування ілюстрацій з підручників. Це організація навчального процесу у вигляді гри. Це створення великого кількість допоміжного (дидактичного) матеріалу ... І багато інших, знайомі нам зі школи методи.
У 16 столітті педагогічна мнемотехніка здобула повну перемогу над класичною мнемотехніки [3, с.18]. Її методи до цих пір використовуються в офіційній системі освіти. У класичної та педагогічної мнемотехніки є свої плюси і свої мінуси. Класична мнемотехніка без сумніву на порядок ефективніше педагогічної. Проте методи педагогічної мнемотехніки на порядок простіше і зрозуміліше, і доступні більшій кількості людей. Логіка педагогів гранично проста. Вчити потрібно всіх, а не тільки людей, у яких працює візуальне мислення.
Мнемотехніка, або мнемоніка, або мнемонічнічні прийоми – визнаний засіб найбільш легкого, швидкого та міцного запам’ятовування, засвоєння.
Енциклопедія дає наступну трактовку цьому поняттю: «Мнемоніка (греч. Mnemonіka – мистецтво запам’ятовування ) (мнемотехніка), сукупність прийомів та засобів, які полегшують запам’ятовування та збільшують об’єм пам’яті шляхом створення штучних асоціацій» [2, с. 45].
Пам'ять багатьох учнів не пристосована до «простому запам’ятовування», складного біологічного процесу або терміна, який нічого для дитини не значить. Але яскраві образи запам’ятовуються ( особливо у дітей з переважанням діяльності правої півкулі мозку, так званий «художній тип», за визначенням І.П. Павлова).
Яскравим прикладом застосування прийомів мнемотехніки , який закарбувався в пам’яті з дитинства, може слугувати визначення бісектриси: «Біссектриса – это криса, яка бігає по кутках та ділить куток навпіл». Або запам’ятовування послідовності кольорів веселки.
Слово мнемоніка має спільнокореневе слово – Мнемозіна. У грецькій міфології Мнемозіна є богинею пам’яті та матір’ю 9 муз, а переносне значення цього іменника – пам’ять. Відомо, що у Древній Греції люди успішно застосовували прийому мнемотехніки. Використовуючи їх, древні греки набули здатність швидко запам’ятовувати дуже великий, часто безглуздий матеріал, демонструючи соє мистецтво у публічних виступах.
На Русі також використовувалась мнемотехніка. Яскравий приклад – слав’янська абетка. Назви всіх букв кирилиці були придумані змнемонічною метою.
А (аз) Б (букі) В (веді) – я букви знаю; Г (глагол) Д (добро) Е (есть) – писемність є добро; Р (рци) С(слово) Т(твердо) –кажи слово твердо.
Ближче до нашого часу мнемоніка вивчалась паралельно з дослідженнями психологів. Так, у 80 роки 19 століття, німецький психолог Герман Еббінгауз, представник асоціативної психології, поставив задачу вивчати пам'ять сепарно, відокремив її від логічного мислення; для цього він придумав мнемонічні засоби запам’ятовування безглуздих слів типа «дер», «сар», «лшм» тощо.
У радянський період в нашій країні цю тему вивчали лише окремі вчені-психологі: А. Р. Лурія, Л. С. Виготський, А.Н. Леонтєв, П.І. Зинченко. При чому їхні наукові роботи вийшли в світ в 30-ті роки, а потім лише після смерті Сталіна в 60-ті роки- педагоги вимушені були мовчати в епоху репресій та інакомислення.
Починаючи з 80-х років стали виходити в світ видання, які поруч з цікавим матеріалом містили елементи мнемотехніки.
На початку 21 століття в газеті «Русский язык» за 2002 год (№4, стр. 15) відкрилась рубрика «Полезные мелочи». ЇЇ вела заслужений вчитель-словесник , методист, автор багатьох статей – Надія Шапіро. Вона впевнена «Стоит собирать бесценные находки и крупицы, чтобы они послужили всем, кому нравятся. И прибавлять к ним собственные изобретения…может быть, вы пользуетесь не всем известными удобными обозначениями или мнемоническими правилами…» [3 , с. 17].
З історії мнемотехніки ми можемо зробити висновок. Мнемотехніка застосовується у багатьох сферах. З точки зору психології, вона досліджена давно та глибоко ( наряду з такими поняттями, як пам'ять, запам’ятвування), але в плані методології природничих дисциплін, вона гостро потребує вивчення. Працюючи над даною темою, я не зустріла жодної роботи українських педагогів з вивчення цієї методики.
Стисла анотація досвіду
У відповідності з цією методикою значне місце на уроках займає засвоєння теоретичного матеріалу на основі узагальнено-співставлених правил, алгоритмів, узагальнюючих таблиць, графічних схем. Це дозволяє проводити узагальнення вивченого,наслідком чого стає системність знань та відсутність згасання вивченого. Процес навчання при даному підході стає максимально наближеним до пізнавальних потреб учнів, їх індивідуальним особливостям, сприяє самореалізації особистості з урахуванням її суб’єктивного досвіду, дозволяє адаптувати кожного учня до базису освіти.
Результативність впровадження досвіду
- Рівень навчальних досягнень кожного учня (рівень навченості) протягом останніх трьох років максимально відповідає природнім задаткам, здібностям (рівень навчаємості) . Рівень мотивації учнів до вивчення біології та екології– високий і достатній .
- За результатами зовнішнього незалежного оцінювання випускники 11-их класів показали переважно достатній рівень навченості.
- Учні, які навчалися за даною моделлю, виборюють призові місця на всіх етапах Всеукраїнської олімпіади з екології, на ІІ і ІІІ етапах конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН. Загальна кількість призових місць у предметних олімпіадах склала 24, у конкурсі – захисті МАН – 4 за період застосування методики
Репрезентація досвіду
- Обласний науково-практичний семінар “Створення інформаційного простору ЗНЗ на засадах гуманної педагогіки: андрагічний аспект” досвід “Інтерактивні методи навчання на уроках хімії та біології”(сертифікат учасника).
- Газета для вчителів “Біологія. Шкільний світ” № 7, квітень 2013.// Пори року, 10 клас, стр.26-30.
Посилання на матеріал http://biolodiyaosnova.jimdo.com
| 
