Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [71]
Історія і правознавство [37]
Математика [30]
Фізика, астрономія [11]
Географія та економіка [13]
Інформатика [16]
Іноземні мови [94]
Хімія, біологія, екологія [37]
Фізичне виховання та основи здоров’я [19]
Музика, образотворче мистецтво [16]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 19.04.2024, 04:52

Головна » Статті » 2015 КО: специфіка навчальних предметів » Історія і правознавство

Використання методів розвитку критичного мислення як засіб формування інформаційно-комунікативних компетенцій учнів на уроках історії

Використання методів розвитку критичного мислення як засіб формування інформаційно-комунікативних компетенцій учнів на уроках історії

Розсоловський Сергій Анатолійович
учитель історії і правознавства Запорізької гімназії «Контакт», спеціаліст першої категорії 

Запорізька гімназія «Контакт»

Директор: Заварзіна Тамара Василівна

Адреса школи: вул. Сєдова, 1-В, м. Запоріжжя, Україна, 69035

Телефон:  (061) 233-05-37

Факс: 34-36-73

е-mail: kontaktzp@gmail.com

 

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні збагаченого інформаційного простору як чинника формування пізнавальної мотивації учнів, розвитку їх інтелектуальних вмінь на засадах технології розвитку критичного мислення. 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: 
   Актуальність досвіду полягає у необхідності створити таку модель освітнього простору, яка б вирішувала корінне протиріччя між можливостями, інтересами, прагненнями учня та вимогами щодо освітнього державного стандарту. Така модель повинна носити гуманний характер, своїм змістом допомагати учню формувати і розвивати життєві компетенції самостійно при консультативній ролі учителя;пробуджувати в учнів інтерес до опанування додаткових джерел інформації в урочний та позаурочний час на науковій основі, спонукати учнів критично ставитися до варіативності інтерпретації інформації. Розв’язання проблеми дає можливість учителю створити таке інформаційне поле в освітньому просторі учня, яке відповідає його психолого-педагогічним особливостям, дозволяє глибше розкрити внутрішній потенціал дитини, розвивати вміння учнів визначати власну позицію та аргументовано її відстоювати, співставляти набуті історичні знання з особистісним соціальним досвідом учня і формувати усвідомлене ставлення до історичних подій. Як результат – підвищується рівень вмотивованості до навчання, активізується навчально-пізнавальна діяльність учнів, підвищується рівень сформованості інтелектуальних вмінь, оптимізується освітня діяльність учнів.        

   Перспективність досвіду полягає у подальшому дослідженні проблеми дозованості інформації і варіативності її подання; у необхідності подальшого збагачення інформаційного поля на уроках історії; використанні педагогіки успіху, як способу підвищення мотивації дитини до вивчення історії, формуванні міцної історичної свідомості; запровадженні в освітній процес мультимедійних технологій.

   Провідна педагогічна ідея досвіду – це створення інформаційного простору як чинника розвитку пізнавальної мотивації та інтелектуальних вмінь учнів.
 

Науково-теоретична база  досвіду 
науковим обґрунтуванням досвіду є теорія ровивального навчання (Д.Б. Ельконін, В.В. Давидов, О.К. Дусавицький), теорія проблемного навчання (І.Я. Лернер, М.М. Махмутов), технологія гуманної педагогіки (Ш.О. Амонашвілі)

 

Стисла анотація досвіду 
   Новизна досвіду: за інноваційним потенціалом досвід є раціоналізаторським. Раціоналізація моделі організації навчально-пізнавальної і самоосвітньої діяльності учнів за рахунок використання різних джерел інформації, мультимедійних технологій, спрямована на оволодіння учнями ключовими життєвими компетенціями.

Результативність впровадження досвіду 

Критерії результативності застосування досвіду:

  • рівень засвоєння передбаченого програмою теоретичного матеріалу — перевіряється через фронтальне, тематичне оцінювання (тести різного рівня складності);
  • рівень сформованості навчально-дослідницьких вмінь – перевіряється через спеціальні завдання протягом семестру (завдання на аналіз документів, розв’язання логічних задач, написання та захист творчих робіт);
  • рівень застосування теоретичного знання на практиці, в нестандартних ситуаціях - перевіряється через спеціальні завдання протягом семестру( рецензування (відгук) додаткової літератури, переглянутих кінострічок, групові завдання практичного характеру в рамках методу проектів);
  • рівень сформованості інформаційно-комунікативних компетенцій особистості - перевіряється через використання проблемного навчання (конференції, дискусії, захист проектів),педагогічне спостереження;
  • рівень оптимізації освітнього процесу - перевіряється через співвідношення передбачених програмою та реально витрачених годин на опанування навчальної теми і перерозподілом вивільненого часу на розвиток навчально- дослідницьких вмінь. 

Репрезентація досвіду: на рівні гімназії – виступ на педагогічній раді на тему «Про залежність між професійними знаннями, уміннями вчителя та рівнем знань учнів» (29.10.2015).

 



Джерело: http://www.znvk-kontakt.zp.ua
Категорія: Історія і правознавство | Додав: ShPP (25.01.2016)
Переглядів: 964 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 1.0/59
Всього коментарів: 1
1 temp  
Не нашла описание опыта. Ссылка хитрая.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024