Національно-патріотичне виховання учнів на уроках історії та в позаурочний час

Журавльова Жанна Борисівна, 
вчитель історії, кваліфікаційна категорія «спеціаліст вищої категорії», старший вчитель 

Запорізька загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №73
Директор: Ткачова Лариса Петрівна

Адреса школи: 69065  Запорізька область, м. Запоріжжя, Ленінський район, вул.. Дудикіна, 16
тел.: (061) 224 – 77 – 62
 email: znz73@ukr.net

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Наданий досвід роботи висвітлює значення національно-патріотичного виховання  учнів на уроках історії та в позаурочний час. Виховання національних почуттів і патріотизму за допомогою відповідних заходів, історичної освіти, святкування визначних дат, популяризації національних міфів та символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту є одним із основних засобів згуртування української політичної нації. 

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

Патріотизм та національна свідомість закладені на генетичному рівні в наших пращурів і передаються з покоління в покоління. Теперішня ситуація сколихнула націю, підняла на надзвичайно високий щабель національно-патріотичну свідомість. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття, що набуває особливого, піднесеного значення. 

Науково - теоретичною базою досвіду Концепція національно-патріотичного виховання, роботи видатних педагогів: А.С. Макаренко, який доводив,  що патріот – це людина, яка має цінну для суспільства орієнтацію; К.Д. Ушинський розглядав актуальність виховання патріотизму при ознайомленні учнів з історією, природою, подвигом народу, при вивченні рідної мови, історії та культури рідного краю. Проблеми виховання патріотизму , формування національної самосвідомості знайшла своє відображення як у вітчизняній філософській думці ( В.Бичко, і.Надольний, Л.Сохань,І стогній, О.забужко та інші) так і взарубіжній ( І.Кант, К Роджерс, Е. Фромм та інші).

Стисла анотація досвіду:

Стрижнем системи виховання в школі на мій погляд стає національна ідея, яка відіграє роль консолідуючого фактора в становленні молодого покоління, формування у нього активної громадянської позиції, відповідальності за народ, країну.. Патріотичне виховання належить до пріоритетних напрямів національної системи виховання і передбачає формування патріотичних почуттів, любові до свого народу, глибокого розуміння громадянського обов’язку, готовності відстоювати державні інтереси Батьківщини. До засобів патріотичного виховання належать рідна мова, вітчизняна історія, українська література, рідна природа, українська культурно- духовна спадщина тощо. Завдання патріотичного виховання: - виховання правової культури, поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки — Герба, Прапора, Гімну України та історичних святинь; - сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних та культурних надбань українського народу; - формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української Держави, рідної землі, родини, гордості за минуле і сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; - відновлення і вшанування національної пам'яті; - утвердження в свідомості громадян об'єктивної оцінки ролі українського війська в українській історій, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української народної республіки. Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності; - формування психологічної та фізичної готовності, молоді, до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, підвищення престижу і розвиток мотивації молоді до державної та військової служби; - відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; - створення умов для розвитку громадянської активності, професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможності громадянина, а відтак, держави; - сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров'я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості; - виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадської діяльності; - створення умов для посилення патріотичної спрямованості телерадіомовлення та інших засобів масової інформації при висвітленні подій та явищ суспільного життя; Виховання громадянина завжди було найважливішим завданням суспільства.

Результативність впровадження досвіду:

Метою досліджень які я проводила в рамках роботи над проблемною темою, було формування у учнів  національної самосвідомості. 

Репрезентація досвіду:

Результат творчого пошуку вчителя представлені на засіданні шкільного , районного методичного об’єднання вчителів історії, на мастер-класах та на районному етапі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року».

Посилання на матеріали: 

https://drive.google.com/drive/folders/0B5E9X08Ci1i9SVdaYWRSNXc3ajQ