Інтерактивні методи навчання як засіб формування суб’єктної позиції учня на уроках правознавства

Провідною   педагогічною ідеєю досвіду   є створення   педагогічної  системи  вчителя правознавства, що дозволяє забезпечити організаційно–методичні  і психолого–педагогічні умови для формування суб’єктної позиції учня на уроках правознавства через широке застосування інтерактивних методів навчання.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Головним завдаванням сучасної школи в галузі «Суспільствознавство» є створення умов для розвитку дитини як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України, членом європейської і світової спільноти;  успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві. Тому формування суб’єктної позиції учня стало одним із провідних напрямків навчальної діяльності сучасного вчителя правознавства. Інтерактивне навчання, що відбувається за умови постійної, активної взаємодії, співпраці та взаємонавчання, закономірно сприяє  формуванню суб’єктної позиції школяра. «Інтерактив» передбачає рівноправні «суб'єкт-суб’єктні» відносини між вчителем та учнем.

Під час інтерактивного навчання формуються громадянська та комунікативна компетентності старшокласників. Вони вчаться  спілкуватися з іншими людьми, приймати продумані рішення, що необхідно для виховання громадянина спроможного відстоювати свої та чужі законні інтереси.

Ще Конфуцій говорив: «Слухаю - забуваю, бачу - запам'ятовую, роблю сам - розумію». Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор; спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та різних джерел, оцінки альтернативних думок, дискусії. Тому «інтерактив» не тільки виконує інформативну функцію та сприяє формуванню навичок і вмінь, а й формує світогляд. Створює умови для виховання учнів  в дусі гуманізму, толерантності, громадської активності, національної самосвідомості та правової культури.

Впровадження державних стандартів є стратегічним напрямом діяльності школи, основним вектором її подальшого розвитку. А розвиток, як відомо, здійснюється через інноваційний процес. Саме інтерактивні методи навчання, в умовах загальноосвітньої школи, через спільну творчу вмотивовану діяльність  залучають до роботи всіх учнів класу з різними здібностями та навчальними можливостями.

Використання інтерактивних методів навчання дозволяє реалізувати діяльнісний, компітентнісний та особистісно  орієнтований підходи у навчанні правознавству згідно з вимогами оновленого Держстандарту, Концепції національно – патріотичного виховання дітей і молоді та вимог сучасного демократичного суспільства.

Науково-теоретична база досвіду

Теоретичною основою досвіду є ряд нормативних документів: «Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті», «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти»; «Концепція національно – патріотичного виховання дітей і молоді»;

Методологічна основа досвіду:

В умовах сучасної школи, демократизації та гуманізації суспільства, розробка інтерактивних технологій стала однією з провідних напрямків педагогіки:

• загальні засади інтерактивних технологій в громадянській освіті дослідили К.Баханов, О.Пометун, Л.Пироженко, Т.Нестеренко, О.Богданова, О.Мокрогуз.
• над проблемою групового навчання плідно працюють А Булда, Г.Ярошенко, О.Пометун, Л.Пироженко.
• задачі, творчі завдання, проблемні ситуації як матеріал для роботи в групах розробили О.Гісем, О.Наровлянський, Т.Машіка, С.Дрожжина, І.Котюк, Л.Доха, В.Комар та інші.
• навчальну гру як метод активізації та оптимізації навчального процесу на уроках  правознавства дослідили  А.Булгаков, Л.Грузінова, Л.Заблоцька, Є.Кондакова, Т.Ремех, О.Пометун, С.Куксенко.

Стисла анотація досвіду

 Використання на уроках правознавства інтерактивних методів навчання дозволяє формувати суб’єктну позицію учня. Бо інтерактивне навчання – це процес, організований вчителем за допомогою певної системи способів, прийомів, методів освітнього процесу, заснованого на: суб’єкт-суб’єктних стосунках педагога й старшокласника (паритетність); багатосторонній комунікації; конструюванні знань учнем; використанні самооцінки та зворотного зв’язку; постійної активності школяра. Учень у такому навчанні є не об’єктом, на якого вчитель спрямовує вплив, а рівноправним суб’єктом навчальної діяльності, котрий може на неї впливати, змінювати саму діяльність та її результати. У процесі такого навчання старшокласник активно оволодіває знаннями й може їх свідомо застосовувати. 

            Сутність досвіду: створення педагогічної системи  навчання на основі інтерактивних технологій для формування суб’єктної  позиції учня на уроках правознавства.

            Автором узагальнено широке коло науково-педагогічної літератури про інтерактивні форми та методи навчання та їх вплив на формування суб’єктної  позиції учня; з`ясовано педагогічні умови використання  інтерактивних методів на уроках правознавства; на практиці перевірено ефективність використання  інтерактивних методів.

             Розроблена педагогічна система  вчителя правознавства дозволяє забезпечити:

• підвищення рівня правової освіченості учня;
• розвиток здатності й готовності керуватися набутими знаннями в житті;
• формування правосвідомості і правової культури, активної громадянської позиції;
• розвиток комунікативних навичок, вміння жити в колективі, працювати в команді;
• розвиток творчих здібностей, ціннісних орієнтирів;
• формування вмінь приймати рішення і нести за них відповідальність.

Автор переконаний, що спрямувати навчальний процес на формування суб’єктної позиції учня на уроках правознавства дозволяє реалізація актуальних педагогічних  підходів:

• діяльнісного,
• компітентнісного, 
• особистісно  зорієнтованого.

Педагогічні умови ефективного використання інтерактивних методів навчання:

• створення ситуації успіху,
• мотивації навчальної діяльності й актуалізації опорних знань і уявлень учнів,
• ціннісно-цільова суть пізнання,
• педагогічне спілкування з учнем як суб'єктом освіти,
• посилення самостійної навчальної діяльності,
• орієнтація на групову роботу,
• організація продуктивної співпраці та взаємонавчання,
• узагальнення і систематизація знань,
• рефлексивне підведення підсумків.

Читач знайде у досвіді та додатках до нього:

• рекомендації по організації інтерактивного навчання на уроках правознавства;
• правила організації роботи в парах, групах, під час дискусії, тощо;
• набір прийомів упорядкування групової роботи;
• опис ефективних форм і методів роботи технології інтерактивного навчання;
• схему  інтерактивного уроку правознавства;
• календарно-тематичне планування уроків правознавства з переліком рекомендованих автором методів і прийомів інтерактивного навчання;
• колекцію рольових та дидактичних ігор;
• базу дидактичних завдань для групової роботи;
• систему уроків з правознавства з використанням інтерактивних методів навчання;
• базу медіа та Інтернет-ресурсів до навчальних тем та позакласної діяльності;
• колекцію фотоматеріалів, що ілюструють інтерактивну діяльність учнів на уроках та в позаурочний час;
• банк прийомів ефективної організації рефлексії на уроці правознавства;
• діагностику рівня суб’єктності учня в навчальному процесі;
• критерії аналізу уроку з використанням інтерактивних технологій;
• набір  позакласних заходів з використанням інтерактивного навчання;
• опис роботи сектору шкільного самоврядування «Правознавець».

Матеріали досвіду можуть бути використані вчителями на уроках  правознавства, а також в позаурочний час. Апробовані  методи інтерактивного навчання , комбінування їх для більшої результативності уроку з традиційними методами, власні знахідки автора стануть у пригоді особливо в умовах загальноосвітньої школи.

Використання елементів інтерактивного навчання не потребує широкої матеріальної бази, або спеціально відібраного контингенту учнів. Необхідна готовність вчителя до самовдосконалення, систематична праця та бажання зробити процес навчання цікавим, різноманітним, ефективним і демократичним.

Результативність впровадження досвіду

Показники ефективності впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес автором досвіду:

• зростання рівня навчальних досягнень учнів;
• якісні зміни мотивації навчальної діяльності;
• розвиток вмінь та навичок самостійної роботи;
• розвиток комунікативних навиків і творчих здібностей;
• формування нових особистісних якостей та властивостей: відповідальності, самостійності, розсудливості, законослухняності, толерантності, активної громадянської позиції.

Найбільш значущі показники:                                                  

• успішність 100 %;
• якість знань – перевищує 55 %;
• призові місця у ІІ (районному) етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства (2015 р. – 2 учня, 2014 р. – 2 учня, 2013 р. – 3 учня);
• успішна участь у ІІІ (обласному) етапі Всеукраїнської олімпіади з правознавства (2013 р. – 1 учень);
•  активна участь у різноманітних творчих конкурсах та проектах;
• успішна дослідницька діяльність - участь в роботі шкільного наукового товариства учнів «Пошук»;
• активна участь в усіх заходах предметного тижня в школі;                                                       
• залучення до роботи в шкільному самоврядуванні з метою популяризації правових знань серед однолітків та профілактики негативних проявів в учнівському колективі (сектор «Правознавець»);
•  успішний вступ випускників  до вузів України на юридичні факультети.

Репрезентація досвіду:

•  на засіданнях: ШМО, педагогічних радах, засіданнях РМЦ;
• у  Всеукраїнському конкурсі «Вчитель року – 2015»  (номінація «Правознавство», районний етап – ІІІ місце);
• в публікаціях  на сайті ЗЗОШ № 32 та на власному сайті;
• на відкритих уроках та позакласних заходах для вчителів району;
•  на Єдиних методичних днях Хортицького району та Методичних марафонах;
•  на районних і міських практичних  семінарах;
•  в наставництві.

 Посилання на сайт учителя:

http://ljudmilapisenko.wix.com/sait