Формування громадянської компетентності на уроках історії та правознавства

Дорджиєва Наталія Михайлівна, вчитель історії, «спеціаліст вищої категорії»

Назва закладу: Запорізький навчально-виховний комплекс «Освіта» Запорізької  міської ради Запорізької області

Керівник закладу: ШендрикСвітлана Григорівна

Адреса:69071, м. Запоріжжя вул.. Пархоменка, 19

Телефон: 0 (612) 67 - 82 – 23

E-mail:zom5@i.ua

http://znvkosvita.ucoz.ua/

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Сьогодні людина, для якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства. Життя вимагає від особи не лише громадянської активності, а й усвідомлення нею власної ролі й значення в житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями і цінностями. За висновками науковців, намагання звільнитися від спадщини тоталітаризму в економіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні до бажаного успіху зокрема й через несформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки, характерних для демократичної політичної культури.

Удосконалення загальної освіти спрямоване на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня, навчання його самостійно оволодіти новими знаннями. Сучасна молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, а значить і більш мотивованою до самонавчання і саморозвитку. Сучасний розвиток шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентністного підходу до змісту та організації навчально-виховного процесу. Автором роботи зроблена спроба узагальнити матеріали з теми: «Формування громадської компетентності на уроках історії та правознавства».

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

Дослідження спрямоване на вирішення питань щодо забезпечення розвитку громадянської компетентності, громадянських цінностей і орієнтирів особистості, а також формування відповідних знань, умінь, навичок та ставлення, які є умовою ефективної та відповідальної участі громадян у політичному житті суспільства. Проте аналіз шкільної практики показує, що сучасна правова освіта лише частково спрямована на системну роботу з формування громадянської компетентності учнів, а основний акцент у викладанні зроблено лише на формуванні в учнів правових знань. Таким чином, об’єктивні потреби розвитку правової освіти в Україні, практика навчання історії та правознавства в школі, а також теоретична і методична не розробленість зазначеної проблеми обумовили вибір та актуальність теми моєї роботи.

Процес організації навчально – виховної діяльності на уроках історії. Діяльність педагога по управлінню навчальним процесом та її структурно – функціональні особливості.

Методи дослідження:

1. Теоретичний наліз наукової літератури та навчально – методичної документації.
2. Вивчення та узагальнення педагогічного досвіду.
3. Обсерваційні методи (прямі та непрямі спостереження, самоаналіз, самооцінка, моніторинг навчальних досягнень учнів, динаміка змін в порівнянні стартового та проміжного контролю).
4. Праксиметричні методи ( аналіз продуктів та результатів творчої діяльності вчителя).
5. Діагностичний метод (анкетування, бесіди і т.ін.).
6. Експеримент як основний метод дослідження.

Одним із способів підвищення інтересу до предмета є використання дидактичного матеріалу та новітніх форм роботи. Даний досвід складається з двох частин: теоретичні засади означеної проблеми та практичні матеріали: конспекти уроків, відео урок на тему «Визволення міста Запоріжжя» (зразок роботи з учнями відділення екстернат), програма та практичні матеріали щодо роботи предметного гуртка, відеоматеріал одного із засідань гуртка (тема: «Княгиня Ольга»), творчі роботи учнів. В даній роботі я намагалась знайти основу для компетентністного підходу в трансформації традиційних освітніх орієнтирів, що потребує системних змін, які дозволять зробити результати освітнього процесу передбачуваними та чітко вимірюваними за допомогою спеціально розроблених критеріїв та показників для кожного ступеня навчання. 

Науково-теоретична, нормативна база досвіду:

Поняття та шляхи формування громадянської компетентності учнів проаналізовані у працях Р. Даля, В. Зікратова, Х. Мюнклера, О. Пометун, Е..Слабунової. В працях цих та інших вчених обгрунтувано можливість ефективного використання міжпредметного підходу у формуванні громадянської компетентності.

Вивченню питань розвитку громадянськості школярів присвячені дослідження В..Малєнкова та О..Сухомлинської. Проблематика громадянського виховання розкрита в роботах П..Вербицької, М. Рагозіна, І..Тараненко, К..Чорної та ін.

Методичним підгрунтям для авторської методики формування громадянської компетентності учнів у процесі навчання правознавства стали сучасні праці з методики навчання правознавства В..Машики, О..Наровлянського, О. Пометун, Т..Ремех, Г..Фреймана, І..Усенка та ін.

Указ Президента України «Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій» (20.10.2005 № 1497/2005). Закон України "Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” (9.01.07 № 537-V). Посилання на рекомендації щодо створення шкільних сайтів у різних системах.

Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді.

 Додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015р. №641.

Стисла анотація досвіду:

Теоретичний аналіз проблеми дозволяє стверджувати, що одною з важливих умов ефективності навчання є чітке визначення його цілей, яке повинно враховувати загальні завдання навчання предмета, розвитку  і виховання учнів, а також умови забезпечення навчального процесу, підготовку вчителя і т.д. З одного боку, цілі повинні бути реальними за тих умов, що існують у суспільстві та освіті на певному етапі, з іншого – вони завжди відбивають педагогічний ідеал, прагнення суспільства до певного типу освіченої особистості. Сьогодні у світовій освітній практиці  домінуючою стає  нова ідеологія, компетентнісна парадигма освіти, що  поєднує в собі діяльнісний, інтелектуальний і ціннісний компоненти й  формується „від результату”, який і виступає як мета, що прагнуть досягти учні й вчитель у спільній активній діяльності на уроці. Чітке визначення очікуваних результатів вчителем під час проектування уроку є обов’язковою і важливою процедурою.

Постановка перед учителем історії і правознавства завдань формування громадянської компетентності учнів передбачає, що в переліку освітніх результатів кожного уроку мають  бути сформульовані, крім суто правознавчих, ще й такі, що спрямовані на розв’язання цього завдання:

• ­   передбачати засвоєння учнями громадянознавчих знань;
• ­   передбачати певний рівень розвитку громадянських умінь і навичок;
• ­  передбачати формування позитивного ставлення учнів до явищ і процесів, пов’язаних з демократичною державою, громадянським суспільством тощо та відповідних ціннісних орієнтацій.

Запропоновані підходи до проектування уроку або іншого відрізку навчально – виховного процесу, безумовно, потребують подальшого осмислення і поступового впровадження у практику навчання не тільки історії, а і інших предметів, оскільки навчання, орієнтоване на реальні чіткі, вимірювані, зрозумілі, дієво значущі результати, повинні сьогодні забезпечити дійсний розвиток особистості кожного учня і майбутнє нашої держави

Результативність впровадження досвіду:

Підвищення рівня начальних досягнень учнів. Правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування  правосвідомості громадянина. Отже, проведена робота дає певні результати. Адже під впливом засобів і форм навчальної діяльності відбувається підготовка учнів до активного суспільного життя, формування демократичних цінностей творчої особистості, яка чітко усвідомлює своє місце в державі та свою відповідальність за долю України.

Можливість проаналізувати результат навченості та спланувати шляхи корекційної роботи з предмету.

Репрезентація досвіду.

Досвід роботи розглядався на засіданні шкільного методичного  об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін.

Посилання на матеріал.

https://drive.google.com/folderview?id=0B22AVcCb3YlodjloN1I1UjY4NlU&usp=sharing