Гавриш Руслана Вікторівна, учитель географії та біології, спеціаліст   вищої  категорії, учитель-методист   Запорізький багатопрофільний ліцей «Перспектива» Директор: Саміло Костянтин Миколайович Адреса: м. Запоріжжя, вул. Уральська, 3Б Телефон: (0612) 65-16-25     е-mail: zbl_zbr@mail.ru  Сайт:  nashaperspectiva.zp.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду:

Завдання вчителя сьогодні — відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити його дослідницький, пошуковий характер. Для реалізації цього завдання учитель має можливість комбінувати різні методи, технології та їх елементи у залежності від  цілей та завдань уроку або циклу занять. Такий підхід сприятиме розвитку мислення, розумових творчих здібностей учнів. Використання педагогічних інноваційних методів і технологій у викладанні природничих дисциплін дає можливість вчителю не тільки навчити учнів, а й зацікавити їх, стимулювати їх пізнавальну діяльність та прагнення самостійно вивчати природничі науки

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: 
Інноваційні  технології навчання базуються на використанні методологічної системи, основу якої становлять активні методи навчання, що забезпечують формування особистісно, професійно та соціально значущих якостей учнів через інтерактивізацію учасників за рахунок спеціально створених умов навчального середовища. Інноваційні технології навчання застосовуються на тільки для глибшого розуміння і засвоєння інформації, а й її використання, що дозволяє сформувати систему знань з даної дисципліни та включити її до власних надбань учня.

Науково-теоретична база досвіду:  

Технологія розвивального навчання (за Д. Ельконіним та В. Давидовим): учитель, здійснюючи розвивальне навчання, метою якого є засвоєння системи наукових понять, повинен організувати адекватну цьому завданню навчальну активність учнів. Ігрові технології навчання: (Й. Гензерг, В. Сухомлинський, Д.Ельконін, Л.Виготський). Технології ігрового навчання – це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).

Сьогодні віддають перевагу терміну «імітація» замість «гра» (акцент переноситься на внутрішню сутність дії). Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Технологія  розвитку критичного мислення формує творче мислення, сприяє розвитку креативності. Критичне мислення необхідне під час розв’язування проблемних задач, формулювання висновків, оцінювання та прийняття рішень. Про струкуру критичного мислення, його елементи, які найлегше спостерігати і оцінювати, писали С.І.Векслер, А.В.Бутенко, Л.М.Матюшкін, С.А.Король, С. Брукфілд, К.Поніер, Д. Рассел. Останній дослідник визначає наступні структурні компоненти критичного мислення: установка, володіння фактами, ряд навичок мислення.

Технологія інтерактивного навчання В Україні розроблена та пропагується технологія інтерактивного навчання О. Пометун. Інтерактив (від анг. – взаємний та діяти). Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Технологія проектного навчання. Метод проектів започаткувався в педагогіці США ще в 20-і роки XX ст. під назвою «метод проблем». Реалізовувався в педагогічних поглядах Джона Дьюї. Під проектами в той час розумівся цільовий акт діяльності дитини, в основу якого клався її інтерес. Метою проектного навчання є формування таких умов навчального процесу, за яких його результатом стає здобуття індивідуального досвіду проектної діяльності учня.

Стисла анотація досвіду:
Людина повинна прагнути не знати якомога більше, а знати, які знання їй потрібні та вміти їх застосовувати. Дитинство – не період підготування до майбутнього життя, а повноцінне життя. Отже освіта має базувати не лише на знаннях, які коли-небудь у майбутньому знадобляться дитині, але й на тому, що вкрай необхідне сьогодні – на проблемах її реального життя. (Джон Д’юі).

Доцільно на уроках використовувати інноваційні технології разом із традиційними, що дозволяє урізноманітнити діяльність учнів.

Проте слід пам’ятати, що хоча педагогічні технології й вимагають високої активності вчителя й учня, враховують психологічні й особисті риси всіх учнів, вносять індивідуальні корективи в навчальний процес, сприяють прояву та зростанню самостійності учнів, все ж таки вони не забезпечують усім учням однаково високого результату розвитку й навченості.

• В основі технології проблемного навчання, створення вчителем самостійної пошукової діяльності школярів із розв’язання навчальних проблем, у ході якої формується нове знання, уміння, навички та розвиваються здібності дитини, активність, зацікавленість, ерудиція, творче мислення та інші особисто значущі якості.
• Проблемна ситуація – це ситуація, яка виникає внаслідок такої організації вчителем взаємодії учня з об’єктом пізнання, яка допомагає виявити пізнавальне протиріччя. Проблемна ситуація характеризується інтелектуальним утрудненням і потребою розв’язувати його. Сутність пізнавального протиріччя міститься у неможливості за допомого тих знань і способів діяльності, якими володіють школярі,вирішити протиріччя, що виникли.

Створювати проблемні ситуації на уроках  можна різними способами:

• зіткнення школяра з явищами, фактами, які вимагають теоретичного пояснення;
• спонукання учнів до аналізу зовнішніх суперечливих фактів, явищ, висловлювань;
• спонукання школярів до вибору із суперечливих фактів, висловлювань тих, які вважають вірними і обґрунтування свого вибору;
• спонукання до самостійного порівняння, зіставлення фактів, явищ, дій;
• спонукання до висування гіпотез, формулювання висновків та їх перевірки.

Проблемні ситуації на уроках зручно створювати, при розв’язуванні різного виду задач; під час мотивації, використовуючи різні цікаві факти, прислів’я, приказки, загадки, поетичні рядки, літературні твори.

Проблемні ситуації можна також створити за допомогою різних засобів унаочнення (кінофрагментів, географічних картин), демонструванням дослідів. Шляхи виконання завдання учні визначають самі. Вони висловлюють припущення, вибирають робочу гіпотезу і обґрунтовують її. Залишається слідкувати за логічністю самостійного виконання завдання учнями, допомагати їм.
Технологія розвивального навчання прослідковується на уроках-вивчення нового матеріалу де вчитель повинен сформувати в учнів чітку наукову картину явища чи процесу, що вивчається. Особливо це стосується вивчення тем «Клімат», «Загальні географічні закономірності». На таких уроках вчитель формує знання про взаємозв’язки між явищами і процесами, що вивчаються.
Елементи розвивального навчання можна використовувати під час проведення лабораторних та дослідницьких робіт, спостереження, при розв’язуванні експериментальних та якісних задач.
Ігрові технології навчання частіше застосовуються на уроках у 6 – 7 класах, наприклад, гра-подорож. А от складні ігри застосовувані в старших класах, наприклад, урок-конференція, урок-суд.

Сучасна педагогіка вбачає цінності гри як педагогічного методу у комплексі з іншими методами. Але практика застосування ігрових технологій показує, що крім позитивних результатів дана технологія містить і ряд негативних  аспектів. Тому вчитель використовує на уроках не ігри, а ігрові ситуації, які дозволяють підвищити інтерес учнів до предмету; зробити уроки різноманітними, більш цікавими; вносить різноманітність в навчально-виховний процес та підвищує активність, навіть пасивних, учнів на уроках. З цією метою вона використовує різні види ігор, серед яких  ігри для кращого засвоєння географічної номенклатури:    а) хто перший; б) вгадай об’єкт; в) «най…»; г) підбери пару; д) третій зайвий; е) збери карту; є) змагання «Знавці карти»; ж) усна подорож;  з) контурна карта; і) «Хто більше?»; й) знаменитий мореплавець;  к) розподіли об’єкти; л) знайди помилку; м) міста і підприємства;   н) сировина і продукція; о) міста; п) хто такий, що таке?

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.
У своїй практиці учитель використовує такі інтерактивні   методи, як «Біологічна розминка», «Біологічний крос», «Так - ні», «Вірю – не вірю», «Чомучка», «Шпаргалка», «Мікрофон», «Взаємоопитування», «Дивуй!», «Учитель-учень», «Конкурс запитань»,  «Вірю-не вірю» Вправа « Так-ні».

Участь у проектній діяльності передбачає розвиток в учнів самостійності, ініціативності, креативності, здатності визначати мету діяльності.

Проект це «п’ять П»: Проблема, Планування, Пошук інформації, Продукт, Презентація.
Шоста « П» проекту – це папка,у якій зібрані всі робочі матеріали.

Результативність впровадження досвіду: 

Критерії результативності використання :  

• зміна рівня навчальних досягнень учнів; 
• зміна мотивації навчальної діяльності учнів;  
• розвиток уміння самостійно працювати; 
• підвищення інформаційно-технологічної компетентності.

     Інструментарій аналізу процесу  і результатів діяльності вчителя і учня

​Репрезентація досвіду: 
Публікація на ЗапоВики, виступ на педагогічній раді ЗБЛ «Перспектива».