І.Провідна педагогічна ідея досвіду
Пізнавальна активність є основою практично будь-якої діяльності, в тому числі, й навчальної, яка уперше стає об’єктом спеціального формування. А формування ключової компетентності «уміння вчитися» набуває пріоритетного значення. Успішність її визначається рівнем оволодіння загальнопізнавальними вміннями і навичками (уміння спостерігати,розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати, застосовувати й перетворювати навчальний матеріал), а также формуванням здатності логічно міркувати, вихованням зосередженості,наполегливості, працьовитості, самості-йності і розвитком інтелекту, пам’яті, мовлення, уяви. ІІ.Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Актуальність вибору теми зумовлена впровадженням нового Державного стандарту початкової освіти, який ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Основною провідною ідеєю початкового навчання Державний стандарт виділяє розвиток компетентностей молодшого школяра, а саме структурований комплекс якостей особистості,що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності. Серед основних завдань «Концепції загальної середньої освіти» є «виконання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни. ІІІ.Науково-теоретична база досвіду.
Проблема розвитку пізнавальної активності школяра не нова, вона має давню історію і притаманна майже всім періодам розвитку педагогіки. Оскільки пізнавальна активність – це якість діяльності, в якій проявляється перш за все ставлення учня до предмету і процесу діяльності, то не дивно, що увага до проблеми пізнавальної активності школярів в процесі навчання характерна для багатьох педагогів.
Так, видатний чеський педагог Я.А.Коменський у першому розділі «Великої дидактики» говорить про необхідність всіма засобами підвищувати в дітях гаряче прагнення до пізнання, до навчання. Цій проблемі надавали належної уваги І.Г.Песталоцці, А.Г.Дістерверг, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський. Проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів розглядається в працях Г. І. Щукіної, Т. І. Шамової . ІV.Стисла анотація досвіду.
Необхідність діяти не так, як завжди, використовуючи здобуті раніше знання у новій, незвичайній і, навіть, безвихідній ситуації стимулює розумову діяльність, сприяє інтелектуальному і творчому розвитку дитини і часто спонукає до справжнього відкриття, нехай незначного і важливого лише для дитини, але це відкриття особисте, власне і тому цінне знання розвитку ініціативності, самостійності молодших школярів, переходу потенційної пізнавальної активності в реалізовану, розвитку творчого рівня пізнавальної активності, підвищенню якості знань, формуванню ключових компетентностей, поліпшенню міжособистісних стосунків. Активній пізнавальній діяльності молодших школярів сприяє застосування методів формування ключових компетентностей:
-продуктивного(вивчення матеріалу застосовується на практиці);
-частково-пошукового(окремі елементи нових завдань учень знаходить завдяки розв’язанню пізнавальних завдань);
-проблемного(учень усвідомлює проблему і знаходить шляхи її розв’язання);
-інтерактивного(активна взаємодія всіх учнів,в ході якої кожний школяр осмислює свою діяльність,відчуває свою успішність).
Щоб досягти необхідного результату, на уроках варто використовувати різноманітні прийоми пізнавальних мотивів:
•створення проблемної ситуації;
•використання творчих завдань (складання кросвордів, загадок, віршів, сенканів);
•використання під час уроку художньої та наукової літератури;
•створення ситуації успіху на основі діяльнісного підходу до навчання. V.Результативність.
Позитивні результати дає використання інноваційних технологій в вихованні і навчанні дітей: підвищилася мотивація, пізнавальний інтерес учнів до навчання та рівень навчальних досягнень; збільшилась кількість учнів, які приймають участь в інтелектуальних та творчих конкурсах; підвищується рівень сформованості комунікативних навичок учнів; підвищився рівень креативного та критичного мислення; ефективна творча робота в групах, парах; збільшилась кількість дітей, здатних до самостійної роботи на рівнях конструктивної та творчої діяльності. VІ.Репрезентація досвіду.
Представлення перспективних напрямків роботи в даній галузі на районному семінарі заступників з навчально-виховної роботи з доповіддю «Використання інтерактивних технологій для розвитку пізнавальної активності молодших школярів», (квітень 2012р.); виступ на районному методоб’єднанні з доповіддю «Розвиток пізнавальної активності на уроках природознавства», (січень 2014р.); участь в районному етапі обласного фестивалю «Урок ХХІ сторіччя», (квітень 2015р.). Публікації у фахових виданнях, інтернет-виданнях: «Урок ХХІ сторіччя».Сертифікат вид. група «Основа», портал «Учительський журнал он-лайн: Серія ПН № 01094674».
научить учиться это самое большое и лучшее, чему может научить УЧИТЕЛЬ! не просто учить уроки или делать работу в классе, а именно УМЕТЬ учиться! очень интересная работа!