Етимологічний аналіз як засіб розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів

Біліченко Наталія Михайлівна,

вчитель початкових класів, «спеціаліст вищої категорії».
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №86 Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Зайченко Любов Миколаївна
Адреса школи: 69093, м. Запоріжжя, вул. Дегтярьова, 5-Б;
Телефон:224-78-47, 224-78-24, 223-62-60
e-mail: auka@shkola.rg.ua
Сайт школи: school86.at.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду
Збагачення словника молодших школярів з опорою на етимологію  сприяє формуванню основи лінгвістичного мислення, уявлення про мову як систему, що постійно змінюється, взаємодіє з іншими мовами світу, пов’язана з історією країни, народу. Етимологічний аналіз сприяє розвитку логічного мислення молодших школярів, розвитку пізнавальних процесів, вихованню зацікавленості мовними явищами.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
У Державному стандарті початкової загальної освіти та навчальній програміз рідної мови для початкової школи визначеноважливість орфографії в навчанні молодших школярів рідної мови. Значнополегшуєзасвоєнняорфографічногоматеріалуетимологічнийаналіз, який у доступній для дітейформівстановлюєпочаткову структуру слова, йогозначення, словотвірнізв'язки.Навчальна діяльність вимагає від дитини запам' ятовування. Психологи зазначають, що найкраще відбиваються в пам' яті казки, історії. Етимологічні довідки в багатьох випадках і нагадують ці історії. Якщо дитина зрозуміла, як за допомогою етимологічного аналізу утворюються слова, то вона може легко засвоїти їх написання, не займаючись запам' ятовуванням.

Науково-теоретична база досвіду: досвід базується на розробках змісту і методики етимологічної роботи в початкових класах Дубіної О.А.,Петрик О.В., наукових розвідках лінгвістів-етимологів О. Білецького, Л. Булаховського, А. Коваль, І. Огієнка, дослідженнях з історичної лексикології української мови М. Білецької, М. Вашуленка, І. Ґудзик, О. Савченко, Н. Скрипченко, Л. Скуратівського; дослідження з розвитку інтересів школярів шкільному Н. Бібік, Г. Щукіною.

Стисла анотація досвіду
Формування навички правопису словникових слів за допомогою етимологічного аналізу здійснюється у декілька етапів. На підготовчому етапі відбувається ознайомлення дітей зі словниковим словом, з'ясовується та уточнюється його лексичне значення. Діти вчаться  орфографічно та орфоепічно його промовляти, формується вміння свідомо знаходити орфограму. Учитель знайомить з етимологічною довідкою до словникового слова. Тобто, учні отримують перше уявлення про досліджуване слово.   
На орієнтувальному етапі визначаються об'єкт навчальної дії (словникове слово) та її мета (правильність та усвідомленість його написання). Працюючи над певним словом, діти шукають орфографічну підказку в його етимології. Після цього словникове слово записують.
На закріплювальному етапі відпрацьовується написання слова за допомогою різних вправ, спрямованих на практичне застосування  знань та вмінь. Зверення до етимологічної довідки необхідно здійснювати щоразу, коли порушується правопис.   
На етапі контролю та самоконтролю виконуються роботи творчого характеру. Розвиток орфографічних навичок на основі етимологічного аналізу повинен здійснюватись у тісному зв’язку з розвитком мовлення. Для стимулювання творчого мислення під час роботи над походженням слова доречно використовувати складання творів-мініатюр різної тематики. У таких творчих роботах учні висловлюють власні версії виникнення того чи іншого слова, які не завжди відповідатимуть дійсності. Проте така діяльність сприяє розвитку мислення учнів, їхніх пошукових здібностей.
Зацікавити дітей етимологічними розвідками вчитель може за допомогою мікробесід про історії слів у вигляді «етимологічних хвилинок» або використовувати різноманітні вправи, розраховані на пояснення походження слів.(Додадок 1).
Такі прийоми роботи сприяють розвиткові в учнів бажання дізнатися про походження значної кількості слів, дають змогу зменшити обсяг запам‘ятовування правопису словникових слів, збагачують активний словник молодших школярів, розвивають мовленнєве чуття.

Результативність впровадження досвіду:
-    прищеплення інтересу до вивчення рідної мови;
-    збагачення словникового запасу учнів;
-    стимулювання сприйняття та розуміння інших культур;
-    формування навичок працювати зі словниками, довідковою літературою;
-    стимулювання дітей до творчої діяльності. 

Репрезентація досвіду
Досвід представлено на засіданні методичної ради ЗОШ № 86 м. Запоріжжя (листопад 2015 р.), на засіданні методичного об’єднання вчителів початкових класів  ЗОШ № 86 (жовтень 2013 р.). 

Посилання на матеріали: http://school86.at.ua/index/bilichenko_n_m/0-166