Петриківський розпис як засіб розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку

Гайдаш Альона Валеріївна,

керівник гуртка образотворчого мистецтва, спеціаліст
Повна назва ДНЗ: Дитячий навчальний заклад (ясла-садок) №101 «Софія»
Завідувач ДНЗ: Мамунчак Тетяна Володимирівна
Адреса ДНЗ: вул. Маршала Чуйкова, 31
тел.: 224-82-02
e-mail: sofia.zlata@mail.ru

Провідна педагогічна ідея досвіду
Наданий досвід роботи керівника гуртка висвітлює розвиток і збереження творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку засобами декоративного малювання за мотивами петриківського розпису.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Аналіз практики проведення занять з декоративного петриківського розпису виявив труднощі, з якими зустрічаються діти старшого дошкільного віку у процесі виконання творчих завдань. Ними виявилися: недостатність обізнаності у сфері декоративно-ужиткового мистецтва України, поверхневі уміння в побудові орнаментальних композицій, низький рівень володіння технічно-художніми особливостями та почуттям ритму. 
Варто зазначити, що дається взнаки мала зацікавленість суспільства у пізнанні витоків українського орнаментального народного мистецтва, в атмосфері якої виховується сучасне покоління. Окрім знання дітьми таких видів декоративно-ужиткового мистецтва як кераміка, вишивання, писанкарство, Димківська іграшка та гжельський розпис, з якими дошкільники знайомляться у системі занять, доцільно пізнавати національне мистецтво регіону, поряд з яким вони проживають, тому що по-справжньому цінувати, любити та поважати традиційне мистецтво можливо тільки при постійному спілкуванні та взаємодії з цією культурою, знаходячись у даному суспільному середовищі. Введення регіонального компоненту формує у дошкільників уявлення про духовно-моральні цінності, долучає до культури, фольклору, побуту, звичаїв, традицій свого народу.
Невирішеність даної проблеми у зв’язку з відсутністю системи знайомства старших дошкільників з петриківським розписом буде негативно позначатися на естетичному вихованні, становленні художніх та інтелектуальних здібностей особистості, що, в свою чергу, визначає актуальність даного досвіду.

Науково-теоретична база досвіду
Наукове вивчення петриківського розпису розпочалося на початку ХХ ст. Велику роль в цьому відіграв український етнолог, історик, археолог Д.І.Яворницький, який не тільки сам звернув увагу на це видатне явище народної культури, а й залучив до його фіксації та вивчення фахівців - художників, дослідників мистецтва. Вивчення петриківського розпису активно продовжувалося і радянською та українською наукою. Важливим напрямком було й намагання майстрів осмислити свій спадок та здобутки кращих сучасників. Серед таких слід назвати О. Стативу, організатора петриківської школи декоративного малювання, Н. В. Глухеньку, Т. А. Пату, Н. А. Білокінь,
 П. І. Глущенко, Ф. С. Панко, М. К. Тищенко, робота яких стала важливим фактографічним джерелом.
Пізніше історію петриківського розпису та його використання на заняттях з образотворчого мистецтва досліджували М. А. Кириченко, В. М. Мельник,  
О. С. Найден, В. А. Ружицький, В. І. Купрієнко, Н. О. Міхіна, І. Б. Корінько, О.В.Харченко.

Стисла анотація досвіду
За інноваційним потенціалом досвід роботи  характеризується як модифікаційний. Створювався, формувався досвід роботи в умовах навчально-виховного процесу дитячого навчального закладу на заняттях з оброзотворчої діяльності та на заняттях гуркта петриківського розпису для дітей старшого дошкільного віку. 
Аналіз літератури, власний педагогічний досвід роботи дозволили припустити, що розвиток творчого потенціалу дітей дошкільного віку засобами декоративного петриківського розпису можливий при дотриманні ряду умов:
-    спілкування дітей зі справжніми зразками петриківського малярства;
-    створення атмосфери для емоційного, образного сприйняття творів народного мистецтва;
-    включення дитини в різні види художньої діяльності, засновані на матеріалі петриківського малярства; 
-    створення предметно-розвиваючого середовища за мотивами петриківського розпису, що дає можливість кожній дитині проявити свої індивідуальні особливості, творчі можливості;
-    спрямованість процесу навчання на творче відображення вражень від творів петриківського малярства;
-    врахування індивідуальних особливості кожної дитини;
-    процес навчання забезпечений спеціально укладеною парціальною програмою з навчання дітей дошкільного віку петриківського розпису.
Одним з найважливіших факторів розвитку творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку при знайомстві з петриківським розписом є використання спеціальних методів і прийомів. У процесі використання даних методів у дітей проявляються нові оригінальні способи зображення, активізується пошук відповідних виразно-художніх засобів для втілення задуму. На своїх заняттях я впроваджую: 
Метод викликання адекватних емоцій. Даний метод дозволяє встановити асоціативний зв'язок з вже наявним досвідом, що дає можливість за допомогою творів декоративного мистецтва відновити побачене і пережите раніше. Його призначення полягає в тому, щоб викликати у дітей певні почуття, емоції, настрій, адекватні стану побачених творів.
Тактильно-чуттєвий метод. Цей метод, за визнанням багатьох дослідників, ефективний і надає особливий вплив на емоційний стан, у дітей з'являється бажання уважніше розглядати вироби народних майстрів, висловлювати про них свою думку, створювати прекрасне своїми руками. Специфіка даного методу полягає в тому, що в процесі сприйняття твору петриківського малярства діти доторкаються до матеріалу, з якого він виготовлений (дерево, глина, папір). Цей метод дозволяє активізувати почуття дітей при безпосередньому зіткненні з матеріалом, відчути його тепло.
Метод музичного супроводу. Особливість даного методу полягає в тому, що при сприйнятті дітьми творів декоративно-прикладного мистецтва звучить музика, характер якої співзвучний даному твору, тобто відбувається одночасний вплив на зоровий і слуховий аналізатори. Це в свою чергу полегшує процес сприйняття, робить його більш глибоким, витонченим. 
Усе це разом єдиний процес, єдина система заходів, що підвищує ефективність навчально-виховного процесу і позитивно впливає на загальний розвиток учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.
Результативність впровадження досвіду
Протягом п’яти років мною були проведені дослідження:
-    На першому етапі дослідження проводилось вивчення спеціальної літератури з проблем природи творчості, розвитку творчих здібностей людини, з питань викладання декоративно-ужиткового мистецтва, основ композиції, кольорознавству, історії розвитку петриківського розпису та удосконалення технології виконання елементів розпису.
-    На другому етапі здійснювалося спостереження за творчою діяльністю дітей старшого дошкільного віку, проводилося діагностичне обстеження з метою виявлення ступенів розвитку творчих здібностей дітей. Укладена парціальна програма «Петриківський первоцвіт» з навчання дітей петриківського розпису з метою виявлення, формування та збереження творчого потенціалу обдарованих дітей.
-    На третьому етапі здійснювалась систематизація та узагальнення отриманого матеріалу, аналіз отриманих даних.
Я дійшла висновку, що експериментальне та теоретичне дослідження показало існування проблеми розвитку творчого потенціалу засобами народного мистецтва у дітей старшого дошкільного віку в процесі занять петриківським розписом.
При проведенні діагностування було відмічено:
-    стереотипність підходу до образного рішення нескладних композицій, характерних для петриківського малярства;
-    недостатній рівень володіння різними матеріалами та використання засобів художньої виразності;
-    невміння самостійно вирішити проблему – розробити та завершити, допрацювати малюнок;
-    недостатньо виражені здібності застосовувати отримані раніше знання, вміння та навички для рішення нової художньо-творчої проблеми.
На основі результатів теоретичних та практичних дослідів була розроблена парціальна програма по навчанню дітей петриківського розпису, що складається із умов, методики та рекомендацій по організації розвиваючого навчання дітей дошкільного віку. 
Розроблена програма включає теоретичні засади та цикл навчально-практичних занять, яким надається провідне значення. Вона складена з метою введення її в систему гурткових занять або часткового використання на заняттях з образотворчої діяльності. 
Я дійшла висновку, що спеціально організована пізнавальна діяльність веде до зміни емоційного відношення до навчання, що є основою для формування позитивних моментів та стану активної діяльності особистості у процесі малювання. Діти легше генерують оригінальні творчі ідеї, що обумовлено багатством та різноманітністю їх розумової діяльності.

Репрезентація досвіду
    Проблема розвитку творчого потенціалу у дітей старшого дошкільного віку засобами петриківського розпису викликає зацікавленість у вихователів ДНЗ, керівників гуртків образотворчого мистецтва. В цьому я переконалась при затвердженні укладеної програми.

Посилання на матеріали: https://yadi.sk/i/KQnkUhHanDbjj