|
Провідна педагогічна ідея досвіду:
Головна ідея досвіду полягає у розробці моделі оцінки якості освіти в ДНЗ, яка б надавала таку інформацію про актуальний стан розвитку дитини в умовах освітнього процесу в ЦРД “Надія” та про освітній вплив на дитину всіх суб’єктів освітнього простору, яка б дозволяла приймати своєчасні управлінські рішення щодо корекції освітнього маршруту кожної конкретної дитини та освітнього процесу загалом. Наразі нагальною є проблема щодо узагальнення теоретичних підходів до питань управління якістю освіти та створення практичного підґрунтя в системі оцінювання якості освіти в дошкільному навчальному закладі.
Для досягнення цієї ідеї сформульовані наступні задачі:
1. здійснення аналізу літератури з проблеми оцінки якості освіти та виокремлення критеріїв, показників та умов організації оцінки якості освіти в системі дошкільної освіти;
2. вивчення ролі моніторингу як сучасного засобу виміру якості освіти в дошкільному навчальному закладі та його рівнів, опис шляхів удосконалення системи моніторингу, як умови забезпечення якості освіти;
3. окреслення можливості використання технології “індивідуального освітнього маршруту” для підвищення якості освіти в ЦРД “Надія”;
4. здійснення опису використання сучасних засобів виміру якості освіти в ЦРД “Надія”.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Управління дошкільними навальними закладами на сучасному етапі потребує вирішення багатьох проблем однією з яких є саме управління якістю дошкільної освіти. Законодавча база досвіду ґрунтується на відповідних наказах МОН України (“Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні”, від 20.03.2008 р. № 241, “Про проведення моніторингу стану дошкільної освіти” від 11.04.2008 р. № 309, “Щодо визначення рівня розвитку дитини старшого дошкільного віку за допомогою кваліметричної моделі” від 06.11.2015 № 1/9-535).
В сучасному дошкільному навчальному закладі оцінка якості освіти зводиться до вивчення якості предметних знань з окремих напрямів навчання дітей, які нерідко відірвані від життя. Поза межами уваги залишається вивчення рівня вихованості дошкільників та сформованості їх життєвих компетенцій, які спричиняють особистісний розвиток дитини та надають можливість продовжувати освіту і вступати до повноцінного шкільного життя.
З огляду на актуальність проблеми і нерозв’язаність цілого спектру питань, матеріали досвіду спрямовані на осмислення впливу нових перетворень у сфері дошкільної освіти на її якість та створення орієнтовної моделі здійснення моніторингу якості дошкільної освіти за критеріями сформованої дошкільної зрілості дитини відповідно до вимог Базового компоненту дошкільної освіти, як Державного стандарту.
Науково-теоретична база досвіду:
Дослідженню питань якості освіти в науковій літературі приділялось недостатньо уваги. Серед українських авторів це роботи С. Гончаренка, Л. Горбунової, І. Зязюна, Є. Кулачківської, Л. Єршової-Бабенко, С. Клепка, М. Култаєвої, О. Локшиної, В. Лутая, О. Ляшенка, М. Михальченка, С. Сисоєвої, О. Савченко та ін., де ця проблема отримала більш-менш визначене трактування. Управлінські механізми забезпечення якості освіти стають предметом спеціальних досліджень як вітчизняних учених (В. Астахова, В. Бакіров, В. Вікторов, В. Заболотний, В. Кремень А. Одерій та ін.), так і зарубіжних (А. Вронстайн, Б. Вульфсон, В. Кальней, Г. Келс, Ю. Колер, С. Набойченко, С. Шишов, П. Гальперін, А. Савельєв, Н. Селезньов, А. Стрижов та ін.). Узагальнюючи теоретичні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, можна зробити висновок, що даних про системні дослідження щодо оцінки якості дошкільної освіти в Україні бракує, тому необхідність розробки практичної моделі оцінки якості в галузі дошкільної освіти не викликає сумніву.
Стисла анотація досвіду
Свою роботу з обраної проблеми нами було вирішено побудувати за певними етапами
Основне завдання запровадження системи моніторингу в ЦРД - прогнозування подальшого розвитку об’єкта управління через інформаційно-аналітичне забезпечення, прийняття управлінських рішень учасниками освітнього процесу, спрямованих на узгодження дій та відносин між ними для досягнення запланованих результатів.
Виокремлено завдання моніторингу в освіті:
- визначення якості рівня сформованості життєвих копметенцій вихованців, рівень їх соціалізації (рівень розвинутості, навченості та вихованості);
- вивчення зв’язку між успішністю дітей і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами, цінностями тощо;
- оцінка якості кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного забезпечення й оснащення ЦРД “Надія”;
- оцінка величини впливу на організацію навчально-пізнавальної діяльності державних освітніх стандартів, навчальних програм, методичного та технічного обладнання та інших факторів;
- порівняння результатів функціонування центру, системи освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку.
З метою удосконалення якості дошкільної освіти в ЦРД “Надія” проводиться систематичний моніторинг і оцінка якості освіти на різних її рівнях, ставлячи при цьому різноманітні цілі та завдання.
За результатами моніторингу якості освіти адміністрація закладу має змогу отримувати інформацію про стан освітньої системи та її окремих складових, виявити проблеми, що виникають у процесі запровадження педагогічних інновацій, з’ясувати тенденції розвитку освіти і прогнозувати зміни, необхідні для перспективного функціонування та розвитку ЦРД “Надія”. Таким чином, моніторинг системи освіти стає дієвим інструментарієм менеджменту освіти, зокрема в управлінні її якістю.
Якщо традиційно педагоги оцінювали, що і в якому обсязі засвоїла дитина, тобто наявність у неї знань, умінь, навичок, то за особистісно-орієнтованою моделлю освіти, побудованою в ЦРД “Надія”, предмет їх уваги істотно змінюється, концентрується на таких основних моментах, а саме:
1. Чи виявляла дитина, оволодіваючи знаннями, уміннями й навичками, творчість, самостійність; чи використовувала раціональні засоби досягнення мети; чи зверталася до власного досвіду; чи вносила з власної ініціативи корективи у своє досягнення, чи прагнула його поліпшити, виправити помилки, переробити. Тобто, як вона ставиться до запропонованих завдань (розумових і практичних), як позначається на їх виконання її власне “Я”; наскільки високий вектор віддачі.
2. Як дитина реалізувала свій потенціал: чи діяла відповідно до своїх природних можливостей, чи лишилися резерви, чи реалізувала себе в тих чи інших сферах дійсності. Щоб дістати відповіді на ці питання, слід орієнтуватися в тому, що становить для кожної дитини “зону її найближчого розвитку”, що вона може робити самостійно, а що — лише за допомогою дорослого. Якщо малюк живе і діє на рівні своїх оптимальних вікових та індивідуальних можливостей, це означає, що він прогресивно розвивається як особистість.
3. Наскільки дошкільник проявляє себе як особистість у різних сферах життєдіяльності; чи гармонійно поєднані між собою різноспрямовані сфери його особистісного буття (чи не домінують одні над іншими).
4. Чи зберігається певна тенденція поведінки дошкільника в різних видах діяльності – в ігровій, спілкуванні, в праці, у самостійній художній діяльності, в навчанні тощо. Чи істотно різняться між собою різні прояви, залежно від змісту, складності та умов організації певної діяльності.
5. Наскільки збалансовані в житті дитини різні форми активності:
- фізична (вправність, конструктивність, продуктивність, витривалість дій);
- соціально-моральна (суспільні відносини, спільна діяльність, міжособистісні взаємини, вектор виміру яких – відповідність нормам моралі);
- емоційно-ціннісна (емоційне ставлення дитини до людей і подій, яке свідчить про її особисті орієнтації, інтереси, потреби, мотиви, переваги, вибори, бажання, незалежні від дорослого);
- пізнавальна (прагнення отримати нову інформацію, встановити закономірності та залежності, засвоєння системи знань);
- мовленнєва (вербалізація думок, словесне їх оформлення, вдосконалення вміння розповідати, вести розмову, формулювати судження, повідомляти іншому інформацію тощо);
- художня (мистецька діяльність, створення образів; наявність образотворчих, музичних, літературних, танцювальних, театральних умінь, наявність естетичного смаку, тяжіння дитини до прекрасного);
- креативна (прагнення до фантазування, вигадки, вияву оригінальності; намагання відійти від шаблону, зразка, зробити по-своєму; схильність до відкриттів, сприйнятливість до нових ідей, здатність самостійно розв’язувати проблеми).
Використання технології моніторингу вимагає проведення ряду організаційних заходів, які можна здійснити в кілька етапів:
І етап – це добір діагностичних методик, зміст яких необхідно донести до співробітників. Ці методики повинні бути доступними для них у використанні в умовах ДНЗ.
ІІ етап – знайомство педагогів з методами експертної оцінки і прийомами практико-орієнтованих досліджень. Завершує цей етап підготовка необхідної документації.
ІІІ етап – створення в дошкільній установі практичної служби психолого-педагогічного моніторингу.
Для цього в ЦРД “Надія” було розроблено положення про службу моніторингу і видано наказ про її склад на поточний навчальний рік. Положення визначає задачі, напрямки і зміст діяльності служби, права й обов’язки членів, форми звіту і терміни їхнього надання. Воно затверджується педагогічною радою закладу.
Матеріали моніторингу є своєрідною історією розвитку дошкільного закладу і його педагогічного колективу. Періодичне звертання до них дозволяє уникнути надалі багатьох помилок, зв’язаних як з організацією педагогічного процесу, так і з вибором освітніх технологій. Результати діяльності служби, представлені у виді зрозумілих схем, таблиць, діаграм, дозволяють педагогам одержати цілісне представлення про рівень діяльності дошкільної установи на кожнім етапі його розвитку, а також бачити свій власний внесок у цей розвиток.
Для активізації творчого та професійного потенціалу учасників навчально-виховного процесу з питань забезпечення виконання основних завдань державного Базового компоненту дошкільної освіти та попередження дезадаптації в ЦРД “Надія” забезпечено роботу психолого-педагогічного консиліуму
За результатами роботи педконсиліуму надається індивідуальна допомога різного характеру всім учасникам навчально-виховного процесу, які її потребують, щодо подолання перешкод в організації якісного розвитку, навчання та виховання дошкільників, подолання будь-яких проявів дезадаптації. Виявляється ресурсний об’єм можливостей вихованців, їх сімей, найближчого оточення та педагогічного колективу.
Аналізується результат і далека перспектива діяльності учасників педагогічного процесу з проблем, піднятих на консиліумі або тих, які виникли під час проходження адаптаційного процесу.
Зміст технології індивідуального освітнього маршруту був спрямований на реалізацію особистісно-зорієнтованої моделі взаємодії педагогів та дошкільнят, коли розвиток дитини не підганяється під певні канони, а вихователь здатний запобігати можливій появі тих чи інших відхилень у її розвитку.
Отже, в цілому робота на цьому етапі сприяла ефективному вирішенню річних завдань закладу, спрямованих на реалізацію головної методичної проблеми – створення нової моделі освітнього процесу в центрі розвитку дитини на основі особистісно-зорієнтованого підходу, умов для максимального охоплення дітей дошкільною освітою, забезпечення успішної соціалізації дошкільника згідно індивідуального освітнього маршруту.
В роботі служби моніторингу ЦРД “Надія”, щодо оцінки якості дошкільної освіти випускників закладу відпрацьовано відповідний інструментарій, створено програму автоматичного підрахунку результатів контрольних зрізів дітей та рівня сформованості життєвих компетенцій згідно індивідуального освітнього маршруту.
Освітній маршрут кожної дитини в нашому центрі містить у собі: базовий компонент, додатковий компонент і необхідну коректувальну роботу.
Методичною службою було розроблено карту індивідуального освітнього маршруту групи. На карті відзначається освітній маршрут кожної дитини групи.
На цьому етапі виконання завдань було розраховано на один навчальний рік, він є вирішальним у доборі найбільш оптимальних технологій для здійснення дошкільної освіти відповідно до головної мети закладу – створення нової моделі освітнього процесу в ЦРД на основі особистісно-зорієнтованого підходу, умов для максимального охоплення дітей дошкільною освітою, забезпечення успішної підготовки дітей до наступного етапу життя.
Забезпечення змісту освіти досягається чинними державними програмами, а також за розробленими спеціалістами закладу парціальними програмами та авторськими методичними рекомендаціями з різних видів діяльності дітей.
Результатами діяльності, які було досягнуто на цьому етапі, є:
- упорядкування інноваційної діяльності закладу з метою досягнення якісного результату дошкільної освіти дітей у групах;
- експертиза програмно-методичного забезпечення;
- апробація нового напрямку діяльності соціально-психологічної служби ЦРД “Надія”: соціально-педагогічний патронат.
- здійснення для учасників освітньо-виховного процесу системи освітніх тренінгів і методичних семінарів-практикумів із проблеми розвитку особистості дитини та надання освітніх послуг в умовах діяльності ЦРД “Надія”;
- упровадження в освітній процес оновленого програмно-методичного забезпечення, відпрацювання його в єдиному взаємопов’язаному цілісному варіанті;
- впровадження нової технології контролю за якістю освіти в ЦРД “Надія”;
- втілення в систему управління нових технологій менеджменту та сервісу з метою підвищення ефективності управлінської діяльності та підтримки позитивного іміджу ЦРД “Надія”;
- розробка моделі індивідуального освітнього маршруту вихованців груп ЦРД “Надія” з метою реалізації наступності між дошкільною і початковою ланками освіти.
З метою реалізації завдань цього етапу в умовах ЦРД “Надія”, під науковим керівництвом Байер О. М., кандидата психологічних наук, завідувача кафедри дошкільної освіти КЗ “ЗОІППО” ЗОР, було заплановано і виконано таку роботу:
1. Завершено узагальнення перспективного педагогічного досвіду ЦРД “Надія”.
2. Забезпечено виконання плану збагачення освітнього середовища груп.
3. Розроблено та запроваджено в практику діяльності план поступового удосконалення позитивного іміджу ЦРД “Надія”.
4. Здійснено експертизу, прорецензовано науковими консультантами і затверджено 11 парціальних програм для здійснення різноманітних освітніх послуг в ЦРД “Надія”.
5. Забезпечено систематичне проведення семінарів для педагогів ЦРД “Надія” за різними темами.
6. Проведено аналіз впровадження рекомендованих технологій у практику роботи педагогів, надано рекомендації щодо корекції подальшої апробації.
7. Надано адекватну оцінку роботи педагогічного колективу щодо апробації програм:
- Підпрограма “Здоров’я”.
- Програма попередження професійного вигорання педагогів.
- Програма формування відповідального батьківства.
- Супровід здійснення освітніх послуг у гуртковій роботі.
- Парціальні програми для забезпечення гурткової роботи.
- Програми супроводу дітей “групи ризику”:
Результативність впровадження досвіду:
Визнаючи значущість кожної з означених проблем, можна сказати, що в контексті особистісної орієнтації як основної організаційно-методичної установки на модернізацію дошкільної освіти центром відліку педагогічної роботи має стати вимір якості освіти за допомогою різних технологій, однією із яких є моніторинг.
В даній роботі:
- висвітлено діяльність служби моніторингу закладу щодо аналізу та рефлексії з питань оцінки якості освіти ЦРД;
- окреслено можливість використання технології “індивідуального освітнього маршруту” для підвищення якості освіти в ДНЗ та використання сучасних засобів виміру якості освіти в центрі розвитку дитини “Надія”;
- використано технологію контролю якості результатів навчання;
- розроблено завдання контрольних зрізів за розділами програми, за якою працює наш навчальний заклад;
- розроблено критерії оцінювання, використовуючи рейтингову 100-бальну систему, шкалу перекладу балів в існуючу в нашому навчальному закладі систему (5-ти рівнів і систему ECTS).
- складено розрахункову таблицю для оцінювання результатів навчання дітей, за розділами програми по контрольних зрізах в електронній таблиці Excel, у якій передбачено:
- автоматичне підсумовування балів по кожній дитині;
- переклад балів в систему оцінювання за загальновживаними рівнями;
- аналіз результатів (підрахунок кількості вихованців, що одержали оцінку згідно кожної категорії, їхній відсоток).
Підготовка матеріалів досвіду з даної проблеми допомогла розширити можливості по забезпеченню різних видів діяльності педагогів, спрямованих на процес організації навчально-виховної роботи в освітній системі центру розвитку дитини.
Подані матеріали можуть коректуватися і доповнюватися новими підходами, формами роботи, критеріями, більш ефективними методами діагностики.
Репрезентація досвіду: досвід було репрезентовано на районному, міському, обласному та міжнародному рівнях. Став призером обласного конкурсу “Методист року 2014”, учасником Шостої міжнародної виставки “Сучасні освітні заклади - 2015”
Посилання на матеріал:
http://nadiya.zp.ua/docs/
https://plus.google.com/118428864713233645630/posts
https://www.youtube.com/watch?v=2qiq_2cijTg.
|
