Купріна   Ольга   Вікторівна,  вчитель - логопед, «спеціаліст першої категорії»; Прокопенко Ганна Анатоліївна,  вихователь логопедичної  групи, «спеціаліст»  Дошкільний навчальний заклад (ясла - садок) комбінованого типу №9 «Фіалка»  Завідувач: Сосновська  Людмила Вікторівна Адреса: вул. Українська 34-А, м. Запоріжжя, 69095  Телефон: (0612) 63-02-62    е-mail: 9sad_fialka_@ukr.net Сайт:   http://dnz9.edukit.zp.ua/uk/news/id/5

Провідна педагогічна ідея досвіду
Формування фонетичної сторони мовлення дітей із загальним недорозвитком мовлення буде ефективним за умови:
- співпраці вчителя-логопеда та вихователя щодо формування фонетичної сторони мовлення дітей засобами гри;
- своєчасної діагностичної та корекційно - розвивальної роботи, з порушень фонетичної сторони мовлення за допомогою ігор.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Своєчасне оволодіння правильним, чистим мовленням має велике значення для формування повноцінної особистості, успішного навчання в школі.
Для ефективності корекційно-розвивального процесу щодо корекції фонетичної сторони мовлення необхідна плідна сумісна робота вчителя-логопеда і вихователя та зацікавленість дитини в мовленнєвій діяльності. Це можливе завдяки використанню фонетичних ігор, які мотивують мовленнєву діяльність дитини та наступності у роботі вчителя-логопеда та вихователя.

Науково - теоретична база досвіду:
- концепція стандарта спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушенням мовленнєвого розвитку ( Є.Ф.Соботович);
- критерії оцінки розвитку фонетичних процесів ( М.А. Савченко);
- навчання про попередження та корекцію порушення фонетичних процесів (Ю.В. Рібцун, А.В.Трофіменко, Б.М.Гришпун, О.Д.Коненко, А.М. Богуш, Л.С. Волкова, Н.О.Чевельова, Г.В. Чиркіна).

Стисла анотація досвіду
      Досвід сформовано за результатами роботи  чотирьох етапів:
діагностичного,організаційно - прогностичного, пошуково - практичного та  контрольно - діагностичного. Формування фонетичної сторони мовлення дітей здійснювалось за наступними етапами:
Підготовчий етап
- Логопед відпрацьовує певні рухи органів артикуляції дитини, готує артикуляційний уклад до постановки звуків;
- Вихователь в ігровій формі стимулює дітей  до закріплення артикуляційних рухів. Використовуються «Артикуляційні казки», ігри.
Постановочний етап
- Логопед домагається правильної вимови окремого звуку. Закріплює поставлений звук;
- Вихователь закріплює поставлений логопедом дитині звук, звертає увагу дитини на його артикуляцію, звучання, пов’язує з картинкою - символом за допомогою гри.
Етап автоматизації
- Логопед за допомогою фонетичних ігор автоматизує поставлені звуки в словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні;
- Вихователь за завданням логопеда в ігровій формі закріплює поставлений звук у словах, словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні. Стежить за правильною вимовою поставлених звуків (або звуків, які знаходяться на етапі автоматизації) протягом перебування дитини у дошкільному закладі.
Етап диференціації
- Логопед за допомогою гри, ігрової ситуації проводить диференціацію звуків, які змішувались у мовленні;
- Вихователь організує фонетичний режим. Під час ігор заохочує дітей до виправлення помилок у мовленні.
Робота з формування фонетичної сторони мовлення дитини проводилась сумісно вчителем-логопедом та вихователем за допомогою систематизованих за групами звуків фонетичних ігор з урахуванням діагностики.

Результативність впровадження досвіду
Наступність  у роботі вчителя-логопеда і вихователя під час корекційно- розвивальної роботи  з дітьми сприяє отриманню  високих результатів в корекції фонетичної сторони мовлення засобами гри дітей із ЗНМ за менш тривалий час.

Посилання на матеріал:     http://dnz9.edukit.zp.ua/vii_misjka_vistavka_pedagogichnih_tehnologij/