Алексєєнкова Олена Іванівна, вихователь, спеціаліст I категорії, «старший вихователь»   Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 66 «Зміна» Завідувач: Черненко Олена Іванівна Адреса: м. Запоріжжя  пр. Леніна 112-А Телефон: (0612) 62-31-45, 62-33-62     е-mail: smena66@ukr.net Сайт:  http://dnz66.edukit.zp.ua/

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у формуванні монологічної компетенції старших дошкільників, можливості прояву словесної творчості у різних видах мовленнєвої діяльності завдяки використанню опорних схем-моделей.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду. 
Актуалізація цього питання зумовлена часом, оскільки нова епоха висуває підвищені вимоги до вміння дитини встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання. Одним із чинників «Базового компоненту дошкільної освіти в Україні» є мовна освіта, досконале володіння рідною мовою. Він орієнтує сучасних фахівців у доборі завдань та змісту роботи з мовленнєвого розвитку дошкільників. Формуванню мовленнєвої компетентності дошкільників, засвоєнню дитиною культури мовлення, спілкування, розвитку особистісних мовленнєвих здібностей сприяють образні засоби. Цілеспрямована робота щодо навчання розповіданню з використанням на заняттях більш ефективних, доцільних, цікавих для дітей методів, прийомів, засобів сприятиме появі інтересу в дитини дошкільного віку до мовленнєвої діяльності, формуванню знань про наочні моделі. Використання  розвивально-коректурних таблиць, під час проведення навчальної діяльності, сприяє формуванню монологічної компетенції дошкільників, власному особистісному розвитку, успішній соціалізації.

Науково-теоретична база досвіду. 
В сучасній дошкільній освіті мова розглядається як одна із основ виховання і навчання дітей, так як від рівня оволодіння мовою, залежить успіх навчання дитини в школі, вміння спілкуватися з людьми та її інтелектуальний розвиток. Проблема розвитку мовлення дітей знайшла відгук у працях таких видатних педагогів як Є.І. Тіхєєва, Ф.А. Сохін, Т.М. Ляміна, О.С. Ушакова. Їх погляди на природу мовленнєвих здібностей та розвиток мовленнєвої діяльності дошкільників визначає, що мовлення  дитини розвивається на основі сприйняття мови дорослих та власної мовленнєвої активності. «Насамперед, і найголовнішим чином, треба піклуватися про те, щоб усіма заходами за допомогою слова сприяти формуванню у дітей багатого внутрішнього змісту, сприяти точному мисленню, виникненню і зміцненню значних за цінністю думок, уявлень і творчої здібності, комбінувати їх».
Видатні психологи О. Запорожець, Н. Поддьяков визначають, що  розвиваючий ефект навчання залежить від того, які знання повідомляються дітям і в який спосіб; радять у процесі навчально-виховної роботи користуватися різноманітними символами, знаками, замісниками, наочними моделюваннями. А. Столяр висловлює думку про те, що наочні моделі можуть змінюватися «з урахуванням вікових особливостей дитини». Т. Ткаченко, О. Білан, К. Крутій виявили специфічний засіб розвитку мовлення дошкільників – наочні моделі. Дії наочного моделювання є основними пізнавальними здібностями дошкільників у сфері мислення.

Стисла анотація досвіду. 
Матеріали містять актуальність та теоретичне обґрунтування проблеми; звертається увага на можливість закономірного впливу символів, знаків, замісників на мовленнєвий розвиток дошкільників. Педагогом визначені задачі своєї роботи, педагогічні засоби, які використовувалися в роботі. В процесі експериментальної діяльності визначені етапи роботи. 
В практичній частині надано перспективно-тематичне планування занять з розвитку мовлення з використанням схем-моделей; конспекти занять, «Абетка символів» для дітей старшого дошкільного віку; схеми для моделювання казок, відгадування загадок, складання описових та творчих розповідей; мнемотаблиці для переказу казок, складання розповідей.
Надані матеріали можна застосовувати в практиці повністю або частково, як фрагменти. Перспективами у роботі визначено залучення батьків у процес мовленнєвого розвитку дітей за допомогою мнемотехніки.

Результативність впровадження досвіду. 
Система роботи дає можливість дошкільникам задовольнити комунікативну потребу, 
проявити творчу активність, самостійність. Використання схем-моделей сприяло появі в мові 
дітей логіки й послідовності викладу. В результаті експериментальної роботи в піддослідних 
групах відбулося підвищення рівня розвитку мовлення у вихованців. Педагогом доведено, що цей вид роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якою враховуються індивідуальні особливості дитини; допомагає вихователю встановити з вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної довіри та розкутості. Слід визначити  атмосферу емоційного комфорту мовленнєвих занять з використанням схем-моделей; отримання задоволення від виконання завдань; прагнення до мовленнєвої творчості. Результати впровадженої технології доводять, що застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей  старшого дошкільного віку.

Репрезентація досвіду. 
1. Творчий звіт  у ході «Майстер-класу» для педагогів дошкільного закладу ( лютий 2014 р.). 2. Колективний перегляд заняття для членів методичного об’єднання вихователів груп молодшого дошкільного віку у ході проведення  «Тижня педагогічної майстерності»  (лютий 2015 р). 

Посилання на матеріал    http://dnz66.edukit.zp.ua/7_misjka/