Формування естетичного ставлення дітей старшого дошкільного віку до навколишнього світу і мистецтва через сприймання музики
Свєтлічна Марина Миколаївна, музичний керівник, спеціаліст вищої категорії, педагогічне звання «вихователь – методист»
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) комбінованого типу № 166 «Ракета» Запорізької міської ради Запорізької області,
завідувач Пилипенко Ірина Петрівна
адреса: 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 108 -б,
телефон: 7698023,
електронна адреса: zav.raketa166@gmail.com
Провідна ідея педагогічного досвіду: Ідея досвіду - розвиток в дитині емоційно сприймати мову музичного мистецтва, здатності вслухуватися, порівнювати, оцінювати, співпереживати почутому, сприяти загальному розвитку музичності дошкільника, а також створенні умов для успішного формування музичного сприйняття дітей старшого дошкільного віку.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: У наш час гостро стоїть проблема виховання слухача, здатного відрізнити справжню красу високого мистецтва від дешевої, низькопробної підробки. Ця проблема піднімається зараз і в педагогіці, і в музикознавстві. Виховання такого слухача повинне починатися вже в дошкільному дитинстві, оскільки саме цей вік є часом інтенсивного розвитку музичного сприйняття.
Науково – теоретична база досвіду: Аналіз різних історичних періодів становлення і розвитку музичної педагогіки і музичної психології, що досліджують закономірності сприйняття музики дозволяє зробити висновок про те, що найточніше визначив значення сприйняття музики у своїй музично - педагогічній концепції композитор Д. Б. Кабалевський.
Тільки у останні десятиліття дослідження музичного сприйняття почало залучати до себе увагу вчених - музикознавців. З'явилися праці Є. Назайкінського, В. Медушевського, Л. Мазеля. Значно зріс інтерес до проблем музичного мислення, яке стало природною складовою частиною і навіть центром багатьох теоретичних робіт М. Арановського, Є. Руч’євської, О. Климовицького, а в самі останні роки — Н.Ветлугіної, В. Валькової, М. Бонфельда та інші. Все це надбання дозволяє сьогодні особливо активно продовжувати розробку проблем музичного сприйняття у рамках музикознавства, відповідаючи, тим самим, на назрілу потребу у збагаченні і конкретизації наших знань про сприйняття музики.
Усі сучасні дослідники музичного сприйняття відштовхуються і виходять з того факту, який встановив Б. М. Теплов, а саме – що основним змістом музичного твору є почуття, емоції і настрої.
Стисла анотація досвіду: В основу досвіду роботи покладено розробки по слуханню музики Радинової О. П. «Музичні шедеври». Розроблено цикл бесід по слуханню музики: «Три кита в музиці», «Дитячі ігри» (за музичними творами Ж. Безе), «Карнавал животних» (за творами Сен– Санса), укладено конспекти тематичних музичних занять, сценарії свят та розваг. Підібрано музично – дидактичні ігри, створено медіа теку музичних творів для слухання, розроблено критерії та інструментарій щодо діагностування музичних здібностей дітей дошкільного віку.
Результативність впровадження досвіду: Аналіз результатів обстеження дітей упродовж 2013-2015 років показав, що намітилася позитивна тенденція в розвитку музичної культури дошкільнят.
Діти навчилися розрізняти вокальну та інструментальну музику; основні музичні жанри (пісня, танець, марш); звучання різних інструментів симфонічного оркестру за тембром; охоче слухати і оцінювати музичні твори, перейматися емоціями і почуттями: встановлювати зв’язок між музичними образами та засобами музичної виразності.
Репрезентація досвіду: Районне методичне об’єднання музичних керівників.
Посилання на матеріали: Теоретична частина досвіду розміщена на сайті ДНЗ за посиланням http://raketa166.at.ua/publ/dosvidi_roboti_pracivnikiv_zakladu/formuvannja_estetichnogo_stavlennja_ditej_do_navkolishnogo_svitu_i_mistectva_cherez_sprijnjattja_muziki/4-1-0-33
|