Формування елементів логічного мислення дошкільників-важлива умова успішного розвитку логіко-математичної компетенції

 Інформація про авторів досвіду: Каряка Світлана  Миколаївна,  вихователь другої категорії

 Контактна інформація про навчальний заклад: Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №196 «Рожева зоренька»  Запорізької міської ради Запорізької області

 Завідувач ДНЗ: Алімова Лілія Вікторівна

 69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого 13а

 тел.: (0612)655374,

 E-mail: dnz196zp@ukr.net

 сайт ДНЗ: http://rojevazorenka.esy.es

Провідна педагогічна ідея:  В процесі формування логічного мислення дітей на мою думку найважливіше навчити дитину  самостійно робити висновки та знаходити рішення, бути  завжди  зрозумілим  у   викладі   своїх думок, вміти  аргумен­товано  довести    власну точку зору  і   пе­реконати в   її правильності, знаходити найкоротші і правильні шляхи виправлен­ня помилок, відстоювати свою позицію.

Розвинене логічне мислення відіграє важливу роль для досягнення успіху в майбутньому житті дитини, адже з його допомогою  можна швидко і правильно вибрати певний варіант дій в даних умовах. Це  буде потрібно дитині, щоб домогтися успіху в житті.

З погляду сучасної дошкільної освіти, дітей слід навчити не тільки обчислювати, вимірювати, розрізняти геометричні фігури, орієнтуватися в часі, у просторі, а й учити логічно мислити, розвивати творчі здібності, пізнавальні інтереси.

Здатність логічно мислити дозволяє  розуміти що відбувається навколо, розкривати істотні сторони, зв'язки в предметах і явищах навколишньої дійсності, робити умовиводи, вирішувати різні завдання, перевіряти ці рішення, доводити, спростовувати словом, все те, що необхідно для життя та успішної діяльності будь-якої людини. Розвиток логічного мислення процес довготривалий. Кінцеве становлення відбувається в початковій школі.  Тому  нам, педагогам, необхідно вже з молодшого дошкільного віку розвивати основи логічного мислення, щоб в майбутньому у дитини не було проблем з навчанням, щоб вона із задоволенням відвідувала уроки в школі та була успішною.

Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду: Одне з важливих завдань  дошкільної освіти - створення в системі навчання таких умов, які б сприяли розвитку дитини, розкриття його творчого потенціалу. Кожного дня  дитина повинна навчитися міркувати, виділяти головне, аналізувати різні факти і точки зору, зіставляти і порівнювати їх, задавати питання і намагатися самостійно шукати відповіді на них. Без здатності до самостійного мислення інтелектуальний розвиток дитини навряд чи є можливим.  Діти  з  розвиненою   логікою  швидше   запам'ятовують матеріал, більш  впевнені в  своїх силах, легше адаптуються  в новій обстановці, краще   підготовлені   до школи.

Розвиток   логічних   здібностей  дітей  дошкільного  віку - одна із актуальних проблем   сучасності.    При цьому важлива не стільки наявність логічних вмінь і знань, скільки здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість, мислення, самостійність  суджень,  поводитися  компетентно, відповідно до своїх вікових можливостей, індивідуального та життєвого досвіду.

Вважаю, що питання формування логічної компетентності є принциповим для особистісно орієнтованої моделі компетентного випускника дитячого садочка.

Науково-теоретична база досвіду:

Оскільки дошкільна освіта є першою ланкою у неперервній системі освіти, від того, який старт буде дано малюкові, значною мірою залежатимуть якість та динаміка особистісного розвитку, життєві настанови та світорозуміння дорослої людини.

Сучасна система дошкільного навчання має не лише давати знання, а й
сприяти розвитку логічного мислення й інтелектуальних здібностей. В дошкільному віці у більшості випадків ще не можна визначити наскільки потрібна буде математика в подальшому житті дитини, проте точно відомо, що кожній дитині потрібно вміти самостійно міркувати, яку б спеціальність вона не обрала. Сьогодні більшою мірою йдеться про програму життя, а не про програму знань.

Праці психологiв i педагогiв довели, що розвиток логiчного мислення вiдбувається одночасно й у взаємодiї, на основi формування в них таких якостей : уміння видiляти суть питання (висловлення), відмежовуватися від неiстотних деталей, тобто абстрагуватися; переходити вiд конкретної ситуацiї до схематичної, не опускаючи нiчого iстотного, створювати простішу модель ; видiляти iз загального твердження часткове ; робити логiчнi висновки з посилань i застосовувати ці висновки; оцiнювати ефективнiсть способiв рiзних обчислень, перетворень.

Значне місце питанню розвитку логічного мислення приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський, який спостерігав за ходом мислення дітей, і спостереження підтвердили, «що насамперед треба навчити дітей охоплювати думкою ряд предметів, явищ, подій, осмислювати зв'язки між ними».

Можливість засвоєння логічних знань і прийомів дітьми дошкільного віку перевірялася в психолого-педагогічних дослідженнях В.С.Аблова, Є.Л. Агаєва, Х.М. Веклірової, А.А. Любінського, Л.Ф. Обухової, Н.Г. Салминої, Т.М. Тепленької . У роботах даних авторів доводиться, що в результаті правильно організованого навчання дошкільники швидко набувають навички логічного мислення: уміння узагальнювати, класифікувати і аргументовано обґрунтовувати свої висновки.

Педагог має будувати навчальний процес, який орієнтован на формування самостійності в мисленні, активності в пошуку шляхів досягнення поставленої задачі, передбачає вирішення дітьми нетипових, нестандартних, логічних завдань. Актуальність дослідження полягає в тому, що існує проблема в необхідності нового типу освітнього результату, орієнтованого на вирішення реальних життєвих завдань. Під цим розуміється особа, яка володіє набором життевих компетенцій та сформованим інтелектуальним аппаратом, який включає розвинене логічне  мислення.

Стисла анотація досвіду:

Головною метою нашого дошкільного закладу є  виростити здорову, творчу, інтелектуально розвинену дитину; забезпечити гармонійний розвиток особистості кожної дитини, враховуючи її здібності, нахили, психологічні та індивідуальні особливості.

Дитячий садок працює за освітньою програмою розвитку «Дитина в дошкільні роки», яка передбачає створення сприятливих умов для особистісного становлення і творчої самореалізації кожної дитини та формування в неї життєвої компетентності.

Відповідно програми «Дитина в дошкільні роки», моя мета сформувати  компетентного дошкільника з логіко-математичного розвитку при виході з дитячого садка, який вміє:

• порівнювати, зіставляти, аналізувати, виробляти власні судження;
• знаходить кілька варіантів розв’язання  проблем;
• знає основні числа, здійснює розрахунки, розв’язує прості арифметичні     задачі;
• здійснює серіацію предметів за величиною, масою, об’ємом, розташування в просторі, перебігом подій у часі;
• класифікує геометричні фігури, предмети та їх сукупності за якісними ознаками та кількістю;
• вимірює кількість, довжину, ширину, висоту, об’єм, масу, час.
• проявляє інтерес до математичної діяльності;
• знає співвідношення між одиницями часу, вміє визначати час за годинником;
• прагне самостійно розв’язувати логіко - математичні задачі.

Чому важливе логічне мислення? Тому, що воно приводить до правильного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Роблячи помилки та навчаючись на них, ми опановуємо правила логічного мислення й користуємось ними щодня. Це так звана інтуїтивна логіка, неусвідомлене використання законів логіки, або те що називають, природним здоровим глуздом.

Сучасні діти прагнуть цікавитися всім, що сьогодні відбуваєься в світі. З кожним роком діти стають зацікавленіші, відвертіші, розкутіші. Їм подобається на занятті не просто слухати, а й бути активними  учасниками навчального процесу: ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв’ю, приймати рішення, придумувати, фантазувати.  Педагог повинен постійно організовувати на своїх заняттях таку діяльність, щоб навчання було успішним, а здобуті  знання - якісними. Тому я у роботі зі своїми дітьми постійно намагаюсь побудувати  навчальний  процес  так, щоб діти проявляли живість уявлення,  фантазію, могли  порівнювати та асоціювати, спиратися на інтуїцію та підсвідомість. Що може змусити дошкільника замислитися, почати міркувати над тим чи іншим логічним за­вданням, питанням, задачею, коли ці завдання не є обов'язковим для ньо­го? В жодному разі, не примушення. Вважаю, що основним джерелом спонукання дитини до розумової праці на заняттях може бути інтерес.

Під час проведення занять використовую ігрову форму, поєдную  індивідуальну роботу дітей з колективною роботою в групах, заохочую  дітей самостійно створювати аналогічні завдання та ігри, оскільки це допомагає глибше осмислити матеріал, що опрацьовується. Включаю логічні ігри математичного змісту, які виховують у дітей пізнавальний інтерес, здатність до творчого пошуку, бажання і вміння вчитися. Незвичайна ігрова ситуація з елементами проблемності, характерними для кожної цікавої задачі, завжди викликає інтерес у дітей. Діти починають розуміти, що для правильного вирішення логічного завдання необхідно зосередитися, вони починають усвідомлювати, що така цікава задачка містить в собі якийсь «підступ» і для її вирішення необхідно зрозуміти, в чому тут хитрість. 

Логічні вправи є одним із засобів формування в дітей  логічного мислення. У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу й синтезу, установлювати зв'язки між родовими й видовими поняттями. Логічні ігри добре поєднуються із навчанням. Включення в заняття логічної гри та ігрових моментів призводить до того, що процес навчання стає цікавим і захоплюючим, створює бадьорий, спрямований на працю настрій в дітей, перетворює подолання труднощів на успішне засвоєння нового матеріалу.

Розпочала  роботу над розвитком  мислення у дітей якомога раніше - ще в молодшій групі.

Для дітей 4 року життя проводжу ігри на розвиток пам`яті, уяви, сенсорних здібностей: «Зоопарк» (складання силуетів тварин з геометричних фігур), «Прикрасимо для мами серветку» ( зорова пам'ять, орієнтування на площині);   «Домалюй фігуру», «На яку фігуру схожий предмет», «Підбери пару», «Веселі ґудзики».

Дітям подобаються головоломки з лічильними паличками, які  виховують бажання проявляти розумове напруження, зосереджувати увагу на проблемі, а так само розвивають логіку думок, міркувань і дій. Із задоволенням виконують завдання з кольоровими паличками: знайди та покажи паличку такого ж кольору , знайди всі жовті (червоні, сині, інші) палички,  знайди всі палички такої самої довжини, візьми по одній паличці різного кольору, знайди і покажи саму коротку (довгу) паличку, назви її колір,  візьми дві палички і знайди серед них довгу (коротку), розклади палички за кольором, візьми дві палички одного кольору, які вони по довжині?, побудуй килимок, щоб смужки були одного кольору,  побудуй килимок так, щоб всі смужки в ньому були різного кольору.  Під час виконання дитиною цих завдань нескладно з’ясувати, як вона  засвоїла кольори.

Продовжуючи роботу з розвитку логічного мислення пропоную дидактичні вправи які використовую на заняттях математики в середній групі:

 -  «Логічні казки», «Казки про фігури», Гра «Чарівні перетворення» (геометричні фігури перетворити на якісь предмети – чоловічків, тварин, фантастичні істоти та на інші смішні фігури ), «Лабіринт» (знайти ходи між заплутаними лініями), «Розумні намистинки» (встановивши закономірність розташування чисел у рядку, дописати ще кілька), «Цікаві фігури» (знайти точку на фігурі, починаючи з якої можна обвести всю фігуру, не відриваючи руки і не повторюючи жодної лінії двічі.)

Дітям шостого року життя пропоную  ігри на розвиток логічного мислення:

 «Логічні ланцюжки» (простежити, як змінюються числа на першому малюнку; використати цю закономірність під час заповнення порожніх кілець ланцюжків на наступних малюнках); «Магічні квадрати або знайди дев`ятого» (Знайти закономірність у розташуванні цифр, фігур або предметів, а потім заповнити порожню клітинку .); «Збери картинку»,  «Друдли».

З метою активізації пізнавальної діяльності,  на кожному занятті застосовую елементи інтерактивних технологій, творчі проблемні завдання, що забезпечують розвиток логічних здібностей і якостей, які перебувають у стадії формування.

Вправа «Логічні кінцівки», вправа «Доповни речення», вправа «Чарівні цифри» ( діти з’єднують   крапки, утворюючи цифру), вправа « Виклади намистинки за зразком».

У старшому дошкільному віці  основну увагу приділяю  розвитку у дітей умінь самостійно аналізувати різні об'єкти, предмети, порівнювати їх, узагальнювати. Різноманітні вправи сприяють вдосконаленню уміння класифікувати предмети; виділяти їх істотні ознаки, підставу класифікації і сериації; простежувати зміни в розташуванні об'єктів у зв'язку із зміною підстави класифікації або сериації. Пропоную розкласти бруски або кубіки по висоті, потім по товщині, за кольором. Особливої уваги приділяю організації  дидактичних ігор з дітьми. Їх проводжу  щодня, незалежно від видів запланованих навчальних занять.  Прикладом різних видів дидактичних ігор є такі: «Збери в кошики», «Що, де?», «Покажи стільки ж», «Швидше називай», «Гра з паличками», «Яка цифра зникла?», «Хто більше назве?» , «Яка фігура зайва?», «Магазин іграшок», «Кольорові обручі».

Дуже важливо на мій погляд, щоб кожне нове завдання логічного змісту, спонукало дитину до розвитку мислення, вміння думати, знаходити правильне рішення даної проблеми. Тому намагаюсь  роботу побудувати таким чином, щоб у процесі її як найбільше використовувалась наочність: демонстраційний матеріал, таблиці,  картки , лабіринти. Добираю такі завдання, які б сприяли формуванню у дітей прагнення здобувати знання, бажання мислити, доводити й аргументувати власну думку, елементарну критичність мислення, уміння уникати логічних помилок, уміння використовувати набуті знання в інших видах діяльності.

Моє завдання  на занятті  - включити всіх дітей в активне і систематичне засвоєння програмного матеріалу. Вважаю доцільно використовувати індивідуальний підхід при проведенні занять , який дає можливість не тільки допомогти дітям в засвоєнні програмного матеріалу, але і розвинути їх інтерес до  заняття.

Хочу відмітити, що важливим є не стільки логіко - математичні уміння дошкільника самі по собі, скільки його здатність використовувати їх у різних життєвих ситуаціях, розсудливо поводитися, проявляти високу пізнавальну активність, кмітливість, гнучкість мислення, самостійність суджень. Діти повинні розуміти, що набуті ними знання їм дійсно потрібні і навчилися ними користуватися. Культура суджень та поведінки дошкільника - найкращий показник належного розвитку в нього логічних умінь, запорука здатності до адекватної поведінки. Узагальнюючи вище сказане, можна зазначити, що для розвитку логіко - математичних умінь важливо, щоб навколишнє середови ще, в якому перебуває дитина, було варіативним, різноманітним, надавало дитині можливість почуватися відкривачем нових знань, було доступним для ознайомлення, безпечним для життя і водночас давало можливість виявити здорову міру ризику. Моя робота по формуванню компетентності дитини в логіко- математичному розвитку, яка спрямована на підтримку, збереження та розвиток мислення, пам’яті, уваги, вміння поводитися в різних життєвих ситуаціях, здійснювалася засобом логічної математичної освіти малюків.

Результативність впровадження досвіду:

Обрані шляхи , сприяли тому, що  діти володіють засобами логіко-математичної компетентності. Данні свідчать, що впровадження логічних ігор та вправ  на заняттях є ефективними, привабливими та цікавими  методами та прийомами формування логічного мислення у дітей. Крім того, встановлено, що логічні ігри та вправи дають можливість дітям більше засвоєння нового , ніж звичайні заняття.

Результати мого обстеження показали наступне: так в молодшій групі на початку року було виявлено низького рівня- 38%, середнього рівня -62%, в кінці року низького- 0, середнього 35%, достатнього рівня - 62%, високого -3%. В середній групі на початку навчального року : низького-0, середнього - 52%, достатнього - 48%; в кінці року середнього рівня дітей 30%, достатнього рівня - 45%, високого - 25%. У дітей шостого року життя показники знань на початку року  були такими : низького рівня -0, середнього рівня - 28%, достатнього - 45%, високого - 27%; в кінці року середнього рівня 0%, достатнього - 55%, високого - 45%.

Отже, можу  зробити висновок, що використання логічних ігор та вправ на заняттях і в повсякденному житті має вагомий вплив на формування логіко-математичних уявлень у дітей старшого віку.

Репрезентація досвіду:

Досвід репрезентовано в дошкільному навчальному закладі №196 на семінарах; конспекти занять було  опубліковано  в інформаційно – практичному бюлетені «Все для вчителя», №34 - 35, 2010р..

Посилання на матеріал http://rojevazorenka.esy.es