Розвиток логічного мислення на уроках в початковій школі

Лук'янець Наталя Володимирівна

вчитель початкових класів, спеціаліст першої категорії

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 37 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор школи: Баєва Ірина Володимирівна

Адреса школи: вул. Кронштадтська,17-А, м. Запоріжжя, 69001     

тел.(0612) 32-60-02, факс 32-60-02       

E-mail: shkola37zp@gmail.com

Провідна педагогічна ідея досвіду:

        У процесі розуміння учень усвідомлює зміст і несуперечність висновку, зробленого вчителем. При розумінні відбувається осмислення і засвоєння готового повідомлення, при мисленні ж виводиться нове знання. Розуміння суб'єктивно уявляється інакше, ніж логічне мислення. Суть розуміння - у пізнанні, усвідомленні, з'ясуванні та фіксації у свідомості чогось нового в тому явищі, яке сприймається і засвоюється.

        Розходження між мисленням і розумінням велике.  У процесі мислення учень самостійно приходить до нових висновків. Учневі набагато легше простежити за логічністю висновку, його доказовістю, ніж одержати цей висновок на основі власної аналітико-синтетичної діяльності.
   Отже, завдання вчителя - педагогічно зважено і послідовно передбачати розвиток індивідуальності кожної дитини, забезпечувати системою вправ і завдань інтелектуальне дозрівання, процес формування самостійності мислення, здатності до наукової творчості.

При цьому забезпечувати

• збереження самоцінності кожного вікового періоду розвитку дитини;
• процес формування вмінь учитися як фундаментального новоутворення;
• збереження здоров'я, емоційного благополуччя (комфортності навчального простору).

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

У сучасних умовах освіта, знання, професійні навички відіграють головну роль у житті людини. Постійне накопичення знань і вмінь –  не примха, а необхідність, продиктована нашим сьогоденням, рівнем розвитку науки і техніки, прагненням до всебічного розвитку особистості.

Водночас, із зростанням корисливих мотивів і прагматичних настроїв у сім'ях ускладнилася учбово-пізнавальна ситуація в загальноосвітній школі. Для багатьох батьків (зокрема батьків здібних і налаштованих на навчальну роботу учнів) не  завжди має провідне значення всесторонній розвиток особистості їх дітей, а більше цікавить суто сума знань і навиків, що забезпечує вступ до інституту з подальшим заняттям престижного місця. У цих умовах важче зробити навчання суб'єктивно значущим видом діяльності для кожного школяра. Це, в свою чергу, зменшує розвиваючу і виховуючу роль навчання. Багато традиційних форм роботи, як-от додаткові заняття по закріпленню знань учня за шкільною програмою,  навіть  різноманітна  наочність і факультативи  не дають бажаного результату. Отже, потрібні нові підходи до особистості дитини, нові технології навчання, нові стимули учбово-пізнавальної діяльності. На цьому шляху  особливої ваги  набуває система роботи з активізації пізнавальної діяльності  дитини, система прийомів, які спрямовують  розумову діяльність учнів у сам процес сприйняття ними матеріалу, який викладається вчителем або міститься у навчальній книзі. Необхідно  мати чітке уявлення про те, які прийоми пояснення матеріалу забезпечують найбільш глибоке засвоєння і сприяють всебічному розвитку мислення учнів. Вибір прийомів пояснення визначається рівнем розвитку учнів і характером матеріалу викладення.

        Постійний педагогічний пошук оптимальних методів і форм роботи, орієнтування на сучасні особистісно орієнтовані технології (гуманно-особистісні, співробітництва, вільного виховання) і спонукає вчителя до розробки  власних підходів, прийомів, форм, взаємопов'язаних з усталеними, які б задовольняли в більшій мірі сучасним вимогам.

Науково-теоретична база досвіду:

Необхідність інтелектуального розвитку дітей на базі дидактичних завдань, які вчать дітей аналізувати, порівнювати, мислити, стимулюють і розвивають кмітливість, увагу, пам'ять, спостережливість, обґ'рунтовано  у працях Я.-А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, К.Д. Ушинського, Софії Русової.

У методичних напрацюваннях вчителя  питання розвитку логічного мислення базуються на використанні ігрових, діалогових, тренінгових, інформаційно-комунікативних педагогічних технологій.

Стисла анотація досвіду:

        За інноваційним потенціалом –  раціоналізаторський.

У роботі вчителя  висвітлюються питання  структури творчої діяльності, що  дозволяє виділити істотні риси творчого мислення. Наголошено на тому, що для  творчого мислення характерні не тільки розвиненість логічного мислення, об’ємність знань, але і гнучкість, критичне мислення, швидкість актуалізації потрібних знань, здатність до висловлення інтуїтивних суджень, вирішення завдань в умовах повної детермінованості.

Розглянуто питання розуміння суті  творчих  завдань, а саме всі ті завдання, принцип виконання яких не зазначений, а часто і не відомий учням явно, який  повинен бути сформульований ними самостійно, у ході аналізу завдання, на основі наявних знань і накопиченого досвіду при вирішенні нестандартних задач. Визначено дидактичні завдання для розвитку логічного мислення:

• Використання додаткової літератури.
• Дидактичні ігри.
• Цікаві запитання.
• Предметні  диктанти тощо.

Вчителем подається до розгляду :

• Методична розробка «Розвиток логічного мислення  на уроках  у початкової школі».
• «Розвиток логічного мислення на уроках природознавства в початковій школі» (з комплектом дидактичних матеріалів).
• Розвиток логічного мислення (логічні завдання з паличками та ін.).
• Завдання з розвитку логічного мислення (українська мова, математика, природознавство).
• Завдання з розвитку мислення та кмітливості (українська мова).
• Індивідуальні завдання з розвитку логічного мислення (українська мова).
• Картки із логічними завданнями різних видів.
• Розвиток логічного мислення (шаради).

Результативність впровадження досвіду

Вчитель  планує, узгоджує та здійснює роботу разом з молодими  і досвідченими  колегами і адміністрацією школи. Злагоджена співпраця приносить свої результати: у непростих демографічних умовах протягом останніх навчальних років зберігається стабільний контингент учнів. Учні вчителя при переході на навчання до середньої освітньої ланки демонструють сталі знання та вміння, зберігають сталі показники  навчання. Показник ДВ рівнів у початковій ланці перебуває в межах від 75 до 68 % (в різні навальні роки). В початкових класах учителя  немає учнів з низьким рівнем навчальних результатів. Щороку учні беруть участь у шкільних, районних,Всеукраїнських, Міжнародних інтелектуальних іграх та конкурсах.

Репрезентація досвіду

Напрацювання вчителя можуть бути використані  широким колом вчителів: школи, району, міста (області): можливе відтворення (повторення) і творче використання досвіду, розширення до масового. Матеріали створювалися протягом 4-х років, перевірені в роботі з учнями. Розміщені на сайті школи, можуть бути надруковані у фахових періодичних виданнях.

Тегі: «Розвиток логічного мислення», «логічні вправи на уроках в початковій школі», «розвиток логічного мислення на уроках природознавства» «дидактичні ігри», «предметні диктанти», «природознавчі диктанти», «завдання з паличками», «логічні завдання з паличками», «логічні  завдання з математики»,  «завдання з розвитку мислення та кмітливості», «картки із логічними завданнями різних видів», «індивідуальні завдання з розвитку логічного мислення».

Матеріали розміщені на сайті школи № 37: https://yadi.sk/d/wfjtZkvVn6QUb