Провідна педагогічна ідея досвіду: створення сприятливих психолого-педагогічних умов щодо розвитку психологічної культури молодшого школяра як засобу по формуванню основних компетентностей дітей. Зокрема: 1) соціальних компетентностей; 2) компетентностей, пов’язаних з життям у багатокультурному суспільстві; 3) компетентностей, що стосуються володіння усним та письмовим спілкуванням; 4) компетентностей, пов’язаних із розвитком інформаційного суспільства; 5) вміння вчитись — як базис для навчання у професійному і соціальному контекстах.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду Одним із головних завдань освіти - сформувати навички конструктивної поведінки, самоаналізу й здатності до самовдосконалення, усвідом¬лення потреби почуватися не пасивними об'єктами в руках інших людей та обставин, а активними суб'єктами власного життя й су¬спільства. Усвідомлення, що від зусиль кожного залежать зміни, яких прагне більшість громадян України, може відбутися тільки через активізацію особистісних механізмів, вироблення власної позиції, здобуття досвіду самопізнання й по¬будову конструктивних взаємин із світом, тобто завдяки сформованості психологічної культури. Отже, моральна насиченість змісту початкової ос¬віти є однією з важливих складових при формуванні психологічної культури молодших школярів. В умовах фахової багатофункціональності, багатопредметності, розгалуженості емоційно-комунікативної сфери взаємодії педагога з учнями, для вчителя початкових класів відкриваються великі можливості інтеграції цього змісту у різних пе-дагогічних формах і засобах, спостереженні динаміки розвитку психологічної культури молодших школярів. Тому, у сучасній школі важливо зосередити зусилля на розвитку психологічної культури молодшого школяра: - оволодінні учнями технологіями життєвого успіху, вмінням жити і контактувати з людьми в соціумі, вмінням аналізувати свою життєдіяльність, підходити до життя як найвищої цінності; - розвитку вміння управляти собою, ставити мету, визначати сенс життя, вміння попереджувати і розв'язувати життєві конфлікти; - допомозі у самопізнанні, що служить ниткою Аріадни у життєдіяльності; - стимулюванні процесу духовного самовдосконалення, само¬виховання; - потреби допомагати іншим людям; - оволодінні механізмами саморегуляції, самомобілізації, самореабілітації, самодопомоги, самопрогнозування, самоприйняття. Саме набуття психологічної культури, може дати можливість дитині орієнтуватись у сучасному су¬спільстві, інформаційному просторі, швидкоплинному світі, по¬дальшому здобутті освіти. Науково-теоретичною базою досвіду стали Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття», Державний стандарт початкової загальної освіти, Закон України про загальну середню освіту, Національна доктрина розвитку освіти та ідеї вітчизняних та зарубіжних вчених: Б.Г.Ананьева, І.Д.Беха, Л.С.Виготського, Н.М. Бібіка, Л.С.Колмогорової, О. М. Леонтьева, А.Маслоу, О.І.Моткова, Т.І. Прищепи, С.Л.Рубінштейна, О.Я Савченко, К.Д.Ушинского, З.Фрейда, К.Юнга, Д.Б Ельконіна та ін. Стисла анотація досвіду За інноваційним потенціалом досвід – комбінаторний оскільки передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток особистості. Це дозволяє творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. Психологічна культура сприяє формуванню та підвищенню основних компетентностей учнів: - досягненню успіхів у житті; - спроможності особистості сприймати і відповідати на індивідуальні та соціальні потреби; - вмінню розуміти суттєві особливості себе самого та іншої людини; - особистісній готовності до самостійної діяльності; - здатності правильно реагувати на можливі протиріччя, розбіжності в оцінках і уявленнях людей; - широті світогляду, діапазону життєвих інтересів, баченню перспективи; - вмінню реалізувати психологічні знання у своїй поведінці,стосунках, діяльності; - культурі розумової діяльності, культурі переживань і почуттів, культурі праці й творчості; - готовності ефективно вирішувати широке коло повсякденних завдань, соціальних ролей незалежно від видів діяльності; - відповідати багатоманітним сферам життя. Психологічна культура є результатом не тільки соціалізації й новоутворень, але також великою внутрішньою роботою людини, роботою по гармонізації власних життєвих інтересів і потреб з інтересами навколишнього світу й соціуму. Зріла психологічна культура, імовірно, одне з найбільш гармонічних психологічних утворень.
Умови розвитку психологічної культури молодшого школяра 1. Диференціація та індивідуалізація виховного процесу. 2. Моделювання комфортного і творчого освітнього середовища. 3. Створення позитивного виховного середовища на основі гуманізації та демократизації шкільного життя. 4. Сформованість у сучасного вчителя високого рівня педагогічної і психологічної культури. Цьому сприяє використан¬ня шести "м'яких" способів прихованої педагогічної дії: питання на відтворення, питання про одержувача, окультурене відтворення, виправдовування поведінки. посилання на особистісні якості, виявлення доброзичливості 5. Формування педагогічної культури батьків та створення сприятливих умов для життя та виховання дитини в сім’ї. 6. Любов педагога до дітей. 7. Наслідування дітьми етичної поведінки вчителя. 8. Порційна негативна оцінка окремих вчинків або рис учня. 9. Створення ситуації морального вибору. 10. Створення атмосфери емоційного комфорту, доброзичливості. 11. В основу роботи необхідно покласти принцип навчання у співпраці. 12. Пристосування до природи вихованців, а не пристосування їх до себе. 13. Створення ситуації « етичного захисту ». Технологія «етичного захисту» передбачає: • не використовуйте дітей як засіб для досягнення педагогічної мети; • сприймайте учня таким, яким він є, у постійному розвитку; • долайте проблеми етичними засобами; • вмійте зберігати таємниці, які довірили Вам діти; • визнавайте право дитини на помилку і не засуджуйте її; • надавайте свободу вибору дитині як можливість реалізувати свою суб'єктивність, самовизначення у прийнятті рішення; • не порівнюйте дітей одного з одним, порівнюйте тільки результати їхньої праці; • ставтеся до учня так само, як би ви ставились до своєї дитини. 14. Заміна позиції педагога з "педагогічного впливу" на "пе¬дагогічну взаємодію". 15. Створення у навчально-виховному процесі ситуації успіху Результативність впровадження досвіду Результатами впровадження досвіду є сформованість учнівського колективу, який має спільні цілі, відзначається згуртованістю та позитивним ставленням до участі у шкільному житті; створення атмосфери емоційного благополуччя і духовного взаємозбагачення дитячого колективу; сформованість спільної спрямованості на надання можливості не лише здібній, але і «слабкій» дитині випробувати себе у різних видах діяльності; зниження конфліктності, налагодження взаєморозуміння. Правильно організоване середовище дає дитині можливість відчути психологічну захищеність, сприяє розвитку його особистісних якостей, здібностей. Слід зазначити, що досвід не потребує специфічних умов організації та впровадження – лише велике спільне бажання вчителя й учня діяти разом заради досягнення поставлених завдань. Досвід може бути використано вчителями початкових класів.
Репрезентація досвіду Виступи на шкільних методоб’єднаннях. В 2008 році в збірнику науково-методичних праць Криворізького державного педагогічного університету "Актуальні питання дошкільної та початкової ланок освіти” надруковано статтю "Психолого–педагогічні умови розвитку психологічної культури молодшого школяра». В 2013 році на сайті інформаційно-аналітичного методичного центру Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Запорізької міської ради в електронному журналі "Раз ступенька, два ступенька" надруковано статтю «Психолого-педагогічні умови розвитку психологічної культури молодшого школяра».
Психолого-педагогічні умови розвитку психологічної культури молодшого школяра.