Провідна педагогічна ідея досвіду: Визначити провідну ідею досвіду дозволив аналіз протиріч в сучасній системі освіти між традиційними формами і орієнтацією на розвиток творчих здібностей молодших школярів, між фронтальною формою навчання та індивідуальним розвитком особистості кожного учня. Працюючи над узагальненням досвіду, ми поставили мету: показати, як можна організувати роботу вчителя і учнів, використовуючи технологію формування математичних компетенцій. Провідна педагогічна ідея: створення на уроці таких умов, при яких учні забажають самостійно здобувати знання, навчити дітей вчитися, активізувати пізнавальну діяльність кожного учня.
Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Актуальність даної проблеми зумовлена сучасними вимогами розвитку педагогічної теорії і практики - новим Державним стандартом загальної початкової освіти.
У процесі навчання молодші школярі розв’язують значну кількість задач під керівництвом учителя і самостійно. Проте нерідко під кінець навчання в початкових класах у деяких учнів знання про задачі залишаються поверховими і несистематизованими. Щоб поліпшити це становище, потрібна цілеспрямована праця вчителя, чітке розуміння ним основних вимог щодо навчання учнів розв’язувати різноманітні задачі.
У навчанні математики задачам відведено особливу роль. З одного боку, вони становлять специфічний розділ програми, матеріали якого учні повинні засвоїти, а з другого - виступають як дидактичний засіб навчання, виховання і розвитку школярів.
Науково - теоретична база досвіду: Згідно з новою редакцією Державного стандарту мета навчання математики полягає у формуванні в молодших школярів предметної математичної й ключових компетентностей. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання (нових програм) та організації навчально-виховного процесу на засадах компетентнісного підходу. Поставлені завдання потребували вивчення сучасного передового досвіду науковців: С.О.Скворцової, Н.І.Крутій, О.В.Онопрієнко, Г.О.Анісімової.
Стисла анотація досвіду: Питання «Формування математичних компетенцій учнів початкової школи шляхом розв’язання задач» є важливим і актуальним, бо предметні компетенції є структурними елементами змісту математичної освіти. Їх основа – це знання, уміння, навички, способи діяльності, яких набувають школярі у процесі навчання. Цінністю цього досвіду є узагальнення прийомів роботи над задачами, що:
- сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів та формує їх ціннісний розвиток, математичну культуру сприймання, уявлення, уваги, пам’яті, мислення, мову;
- допомагає формувати творчі здібності школярів, елементи яких проявляються в процесі вибору найбільш раціональних способів розв’язання задач, в математичній чи логічній кмітливості;
- дозволяє учням глибше зрозуміти роль математики в житті, виробляє стиль міркувань, потребу у чіткій аргументації;
- допомагає підвищити інтерес до математики, сприяє розвитку їх математичних здібностей, формує математичне мовлення та культуру записів.
У досвіді МО вчителів початкової школи пропонує своє бачення з даного питання і адаптувало загальну методику роботи над задачами всіх видів по класах. Висвітлено можливі варіанти складання допоміжної моделі задачі: короткого запису (схема, таблиця, креслення), схематичного рисунка. У практичній частині (додатки) надано методичні рекомендації щодо аналізу і розв’язання задач.
Поставлені завдання потребували вивчення сучасного передового досвіду науковців: С.О. Скворцової, Н.І. Крутій, О.В. Онопрієнко, Г.А. Анісімової і впровадження його в практичній роботі.
Досвід дав змогу підвищити результативність навчання молодших класів з математики, можливість оволодіти учнями.
Результативність впровадження досвіду:
Систематична робота над задачами сприяла розвитку комплексу математичних компетенцій:
- обчислювальних;
- інформаційно - графічних;
- логічних,
- геометричних;
- алгебраїчних.
За результатами ДПА простежується здатність учнів актуалізувати, інтегрувати і застосовувати в конкретних життєвих та навчальних проблемних ситуаціях набуті знання, уміння, навички, способи діяльності. Самостійне розв’язування учнями текстових задач як засіб оберненого зв’язку дало змогу виявити вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, судити про розвиток мислення учнів.
Результати ДПА також свідчать про те, що в проблемі навчання молодших школярів розв’язувати задачі є значні досягнення:
- з’ясовано можливість застосування алгебраїчного методу розв’язування задач;
- визначено основні напрямки роботи у виробленні в учнів уміння загального підходу до розв’язування задач;
- виявлено доцільність опрацювання взаємно обернених задач,
- з’ясовано роль задач підвищеної складності у навчанні і розвитку.
Результативність впровадження досвіду можна прослідкувати на основі результатів ДПА. З року в рік спостерігається тенденція підвищення рівня якості знань учнів. У 2010-2011 н.р якість знань склала 61%, у 2011-2012 н.р. -63%, у 2012 – 2013 н.р. – 67%. Проте є ще й нерозв’язані питання з проблеми використання задач у початковій школі.
Репрезентація досвіду:
Шкільне методичне об’єднання було заслухано на робочому засіданні творчої групи при РМЦ та представлено на районному семінарі керівників методичних об’єднань вчителів початкових класів.
Горбась Л.В. - вчитель початкових класів,