Розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку шляхом використання педагогічної технології "Палички Кюїзенера"

Клименко Ірина Сергіївна,  вихователь, спеціаліст І категорії Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №164 «Золотий ключик»  Завідувач Панченко С.А. Адреса: вул. Гоголя, 175, м. Запоріжжя, 69095  Телефон: (0612) 62-11-31     е-mail: zkluch164@і.ua Сайт:  http://dnz164.edukit.zp.ua/

Провідна педагогічна ідея досвіду: розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку шляхом впровадження в освітній процес  передових педагогічних технологій 
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
Спрямованість освітньої лінії «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» Базового компонента дошкільної освіти передбачає сформованість доступних для дітей дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів навколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати набуті знання у практичній діяльності (ігровій, трудовій, сенсорно-пізнавальній, математичній тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у дитини наочно-дійового, наочно-образного, словесно-логічного мислення. 
У зазначеній освітній лінії визначені державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дітей шести — семи років, тобто кінцевий показник компетентностей, які мають бути набуті випускником дошкільного навчального закладу перед вступом до школи. 
Досвід Кюїзенера знайшов відображення в книзі " Числа в кольорі " (1952 р.). З математичної точки зору палички – це множина, на якій легко виявляються відносини еквівалентності і порядку. У цій множині  приховані численні математичні ситуації. Колір і величина, моделюючи число, підводять дітей до розуміння різних абстрактних понять, що виникають у мисленні дитини природно, як результат її самостійної практичної діяльності ("самостійного математичного дослідження").
Використання "чисел в кольорі" дозволяє одночасно розвивати у дітей уявлення про число на основі лічби і вимірювання . До висновку , що число з'являється в результаті лічби і виміру, діти приходять на базі практичної діяльності, в результаті різноманітних вправ. Як відомо, саме таке уявлення про число є найбільш повноцінним. За допомогою кольорових паличок дітей також легко підвести до усвідомлення відносин більше-менше , більше-менше на ... , навчити ділити ціле на частини і вимірювати об'єкти умовними мірками, освоїти в процесі цієї практичної діяльності деякі найпростіші види функціональної залежності, вправляти в запам'ятовуванні складу чисел з одиниць і менших чисел, підійти впритул до додавання і віднімання чисел.
Науково-теоретична база досвіду
В Базовому компоненті дошкільної освіти в Україні наголошується, що сучасна українська освіта може й повинна не тільки передавати молодшому поколінню естафету набутих людством досвіду та знань, але й навчити його творити своє життя, вільно мислити. 
У багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідженнях доведено, що за певних умов навчання діти здатні опанувати логічні операції вже в дошкільному віці. 
Питання математичного розвитку дітей дошкільного віку своїм корінням сягають у класичну та народну педагогіку. Різні лічилки, прислів'я, приказки, загадки, потішки були хорошим матеріалом в навчанні дітей рахунку, дозволяли сформувати у дитини поняття про числа, формі, величині, просторі та часі. Так, Я. А. Каменський (1592-1670) у книзі «Материнська школа»  рекомендує ще до школи навчати дитину рахунку в межах двадцяти, вмінню розрізняти числа більші - менші, парні - непарні, порівнювати предмети за величиною, впізнавати і називати деякі геометричні фігури, користуватися в практичній діяльності одиницями виміру: дюйм, п'ядь, крок, фунт і ін. Питання змісту  методів навчання математики дітей дошкільного віку та формування у них знань про розмір, вимірі, про час і простір можна знайти в педагогічних працях  Я.А. Коменського, М.Г. Песталоцці, К.Д. Ушинського, Ф. Фребеля, Л.Н. Толстого та інших. 
Стисла анотація досвіду
В досвіді роботи теоретично обґрунтувала сучасний погляд на розвиток сенсорно-пізнавальних здібностей дітей дошкільного віку. Концептуальна частина досить ґрунтовно спирається на дослідження науковців  сучасності, розглядається з позиції новизни (інноваційності), гуманності, особистісно-орієнтованого підходу. Змістовний аспект технології повністю відповідає принципам розвиваючого навчання та соціального замовлення у досягненні належного рівня навченості, розвиненості та вихованості дітей дошкільного віку.  В досвіді описана методика проведення занять з використанням кольорових паличок Кюїзенера,  надано перспективне планування ігрових завдань по методиці Кюїзенера, ігрові вправи з використанням дидактичного матеріалу "Палички Кюїзенера", орієнтовні конспекти занять,  фото-презентаційні матеріали з досвіду роботи.
Результативність впровадження досвіду
Впровадження методики «Палички Кюїзенера» в освітній процес сприяло більш інтенсивному розвитку сенсорно-пізнавальних здібностей дітей. Отримані  результати підтвердили значимість проведеної роботи, ефективність використання цієї методики. Крім того, встановлено, що при використанні методики Кюїзенера новий матеріал засвоюється швидше та якісніше. Все вище викладене свідчить, що використання методики Кюїзенера в сенсорно-пізнавальній діяльності  є тією формою організації навчального процесу, що сприяє більш повному і цілеспрямованому засвоєнню знань. 
Репрезентація досвіду: в ході проведення районного заходу "Тиждень професійної майстерностіі"-2014

Посилання на матеріал:

http://www.dnz164.edukit.zp.ua/vii_misjka_vistavka_pedagogichnih_tehnologij_u_2015-2016_roci/klimenko_irina_sergiivna/