Ігрові лінгвістичні завдання як засіб активізації пізнавальної діяльності на уроках української мови
 

Сергєєва Юлія Юріївна,
вчитель української мови та літератури, «спеціаліст   вищої категорії», «старший учитель»

Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №86 Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Зайченко Любов Миколаївна

Адреса школи: 69093, м. Запоріжжя, вул. Дегтярьова, 5-Б
Телефон:224-78-47, 223-62-60
email:amica.veris@yandex.ru

Провідна педагогічна ідея досвіду
Ігрові дидактичні завдання не тільки сприяють збагаченню учнів лінгвістичними знаннями, розвитку мислення та мовлення, а й пробуджують пізнавальний інтерес, заохочують до творчого пошуку, свідомого вивчення рідної мови.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
З позиції компетентнісного підходу провідними характеристиками успішності мають бути активність, самостійність і творчість у навчанні, готовність і здатність ефективно використовувати власний досвід для вирішення нестандартних життєвих завдань. Рушійною силою таких якостей є пізнавальний інтерес. Інтелектуальна, вольова та емоційна складові пізнавального інтересу становлять єдине ціле. Активна пізнавальна діяльність можлива лише тоді, коли процес навчання викликає в учнів позитивне емоційне ставлення до засвоюваного матеріалу, спонукає до вольового напруження, забезпечує саморозвиток особистості. 
Дослідження дидактів та психологів, шкільна практика доводять, що важливою умовою активізації пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації, уникнення одноманітності навчальної праці, звернення до чуттєво-емоційної сфери дитини. Одним із найбільш сприятливихшляхів реалізації цих умовє використання ігрових прийомів.
Ігрове завдання в дидактичній грі спонукає учнів звернутися до навчального завдання, формує психологічну готовність до його виконання.Азасвоєння учнями певної частини програмового матеріалу в результаті розв’язання навчального завданнясповнює ігрову діяльність новим теоретичним змістом. 

Науково-теоретична база досвіду
Досвід базується на ідеях розвитку словотворчості Дж. Радарі, розробках А.Гіна з формування критичного мислення, дослідженнях психологів та педагогів В.Моляко, Ю.Косоротової, Г. Щукіної, Н.Лейтеса щодо механізміврозвитку пізнавальної активності учнів.

Стисла анотація досвіду
Застосування  дидактичної гри як способу активізації пізнавальної діяльності є традиційним у методиці. У процесі використання лінгвістичних ігор в центрі уваги найчастіше постає збагачення й активізація лексичного запасу, повторення й закріплення правил. Найефективнішими видами дидактичних ігор з цієї точки зору є кросворди, чайнворди, мовні шаради, ребуси, вікторини. Розгадування та складання таких лінгвістичних завдань – це активна самостійна робота над словом, робота із довідниками, додатковою літературою.
Вважаю за необхідне поширити  дидактичний потенціал таких ігрових жанрів використанням творчих тенденцій комбінування, аналогізування, ситуативними комунікативними аспектами, тобто надати лінгвістичній грі комплексності, поглибити внутрішньопредметні зв’язки.Прикладом  такого розширення функцій та впливу дидактичної гри є наступні ігрові лінгвістичні завдання. 
Завдання «Провокація» (додаток 1) сприяє  розвиткукритичного та логічного мислення,спостережливості, формуванню вміння самостійно робити вибір, обґрунтовувати власну думку.Як правило, створення провокаційних ситуацій на уроці викликає дискусію, в якій реалізується комунікативно-діяльнісний принцип навчання рідної мови. Прийом використання хибних ідей, інформації, висновків є ефективним засобом активізації навчальної діяльності, але  застосування його в навчальному процесі потребує від учителя вміння імпровізувати, своєчасно використовувати оперативну інформацію про ступінь засвоєння навчального матеріалу в  конкретному класі, швидко орієнтуватись у висловлюваннях учнів, розвивати їх думки й спрямовувати  на вирішення проблеми.
 Завдання «Від слова до твору» (додаток 2) полягає в тому, що учням пропонується скласти висловлювання з набору слів, не пов’язаних між собою. Відповідно до матеріалу, що вивчається на уроці, вчитель добирає ігрові завдання, виконуючи які, учні знаходять задумані слова. Це дає можливість комплексно реалізувати змістові лінії програми з мови, здійснювати внутрішньопредметні зв’язки. Робота над такими завданнями впроваджується поступово, постійно ускладнюючись:слово – словосполучення – речення – текст. Крім того, такі вправи дають широкі можливості для індивідуального та диференційованого підходу, розвитку творчого мислення, виховного впливу.
Завдання «Шарада +» (додаток 3) дає можливість комплексного повторення граматичних, лексичних, словотвірних тем, збагачення лексичного запасу, розвитку конструктивних вмінь, мовленнєвих навичок. Використання шарад  у навчальному процесі можна не обмежувати їх розгадуванням або складанням. Значний потенціал цих мовних загадок у засвоєнні учнями системних знань про мову і формуванні відповідних умінь доцільно використати для реалізації соціокультурної, мовленнєвої змістової лінії програм шляхом створення комунікативних ситуацій та тематичного спрямування.

Результативність впровадження досвіду
Систематичне використання  ігрових завдань, їх комбінування дає можливість урізноманітнити процес опанування базової лінгвістичної освіти, залучити учнів до активної творчої діяльності, формувати позитивну мотивацію учіння, стимулювати самостійне мислення, створити умови для самореалізації.

Репрезентація досвіду
Досвід представлено на засіданні методичної ради ЗОШ № 86 (грудень 2015), засіданні методичного об’єднання вчителів предметів суспільно-гуманітарного циклу ЗОШ № 86 (січень 2013).

Посилання на матеріал: http://school86.at.ua/index/sergeeva_ju_ju/0-171