| Розвиток загальноосвітніх компетентностей молодшого школяра шляхом впровадження інтерактивних форм навчання на уроках природознавства
Кулявець Ольга Миколаївна
вчитель початкових класів
спеціаліст другої категорії |
Запорізька гімназія №2 імені Лесі Українки Запорізької міської ради Запорізької області
Директор: Кравченко Валентина Василівна
Адреса: 69002. м.Запоріжжя вул. Героїв Сталінграду,36 Тел.(0612)632842
Провідна педагогічна ідея досвіду: Створення умов для реалізації та самореалізації особистості; використання нестандартних форм роботи з дітьми з метою розвитку творчого мислення, винахідливості, допитливості, виховання загальнолюдських цінностей; впровадження інноваційних технологій з метою отримання продуктивних результатів, що сприяють розвитку та саморозвитку учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб’єктного досвіду. Компетентність школяра у сфері «Природа» - складник його загальної життєвої компетентності, що досягається шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Обґрунтування актуальності та перспективності Модернізація навчально-виховного процесу на сучасному етапі потребує формування та розвитку творчої особистості, спроможної повноцінно реалізуватися в житті. Одним із кроків підвищення ефективності уроків є впровадження, разом із традиційними методами, інноваційних технологій навчання. Інтерактивні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв’язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. Думаючи про майбутнє, ми маємо виробити нові стратегії для наших шкіл. Навчання в школі повинно бути активним, а програми навчання - пробуджувати розум, фантазію та уяву. Таке навчання сприяє виконанню завдань в освітній галузі «Природознавство», передбачених у Державному стандарті: - виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
- формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
- розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
- забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
- засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
- оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
Найбільше сприяють цьому інтерактивні методи навчання, що розробляються останнім часом. Завдяки закладеним в їх сутність самостійної діяльності та груповій взаємодії, вони можуть бути корисними та перспективними для вчителя й учнів. Майже кожна діяльність людини побудована на пошуках за якимось зразком. Це збирання й систематизація різної інформації, яка стосується вже встановлених і вироблених концепцій. Будь-яка невідповідність між старою та новою інформацією стимулює дослідження та пристосування до різних ситуацій. Утримати правильний баланс між новим і старим, вже здобутим досвідом у навчальних ситуаціях - саме це і є мистецтвом учителя.
Науково-теоретична база досвіду: Проблеми педагогічної інноватики постійно привертають увагу сучасних дослідників. Серед них О. Арламов, К. Ангеловські, І. Бех, М. Бургін, Ю. Гільбух, І. Дичківська, В. Журавльов, С. Поляков, М. Поташник, Г. Селевко, Н. Юсуфбекова, А. Ніколс та ін. Ними визначено та обґрунтовано основні методологічні й теоретичні положення інноваційної педагогічної діяльності. Разом з тим, велика кількість наявних сьогодні педагогічних технологій вимагає від педагога обізнаності з їх основами та вмінь щодо їх впровадження в навчально-виховний процес початкової школи, що і є завданням нашого дослідження.
Стисла анотація досвіду: Досвід за інноваційним потенціалом – комбінаторний. Основне завдання вчителя початкових класів - навчити учня самостійно вчитися й досягати успіху. А це означає, що форми й методи роботи вчителів мають бути принципово іншими, тому найпершими своїми завданнями вбачаємо створення умов для досягнення кожною дитиною такого стану внутрішньої готовності до активної пізнавальної діяльності, за якою навчальне завдання їй не лише зрозуміле, а й сприйняте як особистісно значуще, що й зумовило вибір теми педагогічного дослідження. Протягом декількох років працювала над вивченням і впровадженням інтерактивних форм навчання на уроках природознавства в початковій школі. Впровадження в практику активних методів навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету - створити найсприятливіші, комфортні умови навчання за яких кожен учень відчуватиме свою успішність, інтелектуальну спроможність. Активна модель навчання передбачає застосування методів, що стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. Тут учень вступає в діалог з учителем, виконує певні творчі завдання і стає «суб’єктом» навчання. Методи активізації навчального процесу передбачають: - Активізацію мислення учнів (найбільший інтерес в учнів викликає пов’язування навчального матеріалу з очевидними явищами життя або, навпаки, з таємницями буття природи чи людини. Тому на практиці доцільним стане використання таких прийомів, як: «Я – учений-дослідник», «Уяви й відтвори», «Відоме й невідоме», «Є проблема!», «Художник», «Я – реклама», «Я – образ»);
- Самостійність прийняття рішень учнями (вміння працювати з дитячими енциклопедіями, словниками, книгами, газетами, журналами, Інтернетом, установлювати контакти з фахівцями з різних галузей. У процесі пошуку певної відповіді чи рішення проблеми розвиваються вміння вибирати найважливіше, найбільш цікаве в морі фактів для розміщення й обробки інформації);
- Збільшення часу активного залучення учнів у навчальний процес (найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння й навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з природознавства та викликає позитивні емоції від досягнутого. Протягом року з дітьми були проведені дослідницькі практикуми «Із чого це виготовлено?», «Куди зникає вода із калюжі?», «Як живуть мурахи?», «Чим славиться твоє місто (село)», «Мандрівка Україною, про яку ти мрієш»);
- Постійний взаємозв’язок учня і вчителя.
Інтерактивне навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміння дискутувати. Найбільш уживаними стали: - при фронтальній формі роботи такі технології: мікрофон, «мозковий штурм», ажурна пилка, «незакінчене речення», «гронування»;
- при кооперативній формі: робота в парах, робота в малих групах, акваріум;
- інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Драматизація»;
- технології навчання у дискусії: метод «Прес», «Обери позицію».
На практиці використовуються інтерактивні форми в цілому, або ж окремі елементи, які більш доцільні віковій категорії. Шляхом гри залучаються до навчального процесу всі діти. Ця форма роботи дає їм можливості самовизначення, розвитку творчої уяви, вільного висловлювання своєї думки. Інтерактивні ігри розвивають у учнів увагу, навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми. Ігрова методика присутня в навчанні упродовж курсу початкової школи. На уроках, де знаходиться місце грі, завжди панує гарний настрій, а це запорука продуктивної роботи.
Результативність впровадження досвіду: Використання активних методів навчання орієнтує на якісну реалізацію програмових завдань, створює ситуацію успіху: - Розвиток інтелектуальних якостей учнів, підвищення рівня сформованості якості знань.
- Формування досвіду навчально-пізнавальної і практичної природоохоронної діяльності учнів.
- Засвоєння норм етичного, естетичного, морального ставлення до природи.
- Формування навичок самостійної роботи з інформацією.
- Формування активної життєвої позиції учнів.
- Формування трудових навичок.
- Створення умов для розвитку та саморозвитку учня з урахуванням його здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій.
- Усвідомлення власної успішності.
- Стимулювання бажання учнів до участі в інтерактивних конкурсах.
Репрезентація досвіду: - Виступи на засіданнях шкільних, районних методичних об’єднаннях, педагогічних радах.
- Участь у семінарах «Формування навчально-пізнавальних компетентностей молодших школярів через використання дослідницьких методів навчання» (школа «Ейдос», грудень 2013)
- Участь у конкурсі «Панорама творчих уроків», 2013рік.
- Друк матеріалів з досвіду роботи у періодичному виданні «Шкільний світ» Підсумкові уроки (травень 2013).
- Участь у конкурсі «Екологічний вектор», 2013 рік.
|
