Провідна педагогічна ідея досвіду:
Розробити програму впровадження моніторингових досліджень у початкових класах в умовах загальноосвітньої школи.
Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
Актуальність обраної теми визначена завданнями реформування освітньої галузі. Поліпшення якості освітніх послуг є не тільки педагогічною проблемою, а й соціологічною, політичною та управлінською. Створення системи моніторингу освітнього процесу проголошено Національною доктриною розвитку освіти в Україні і є логічним продовженням Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Якість освіти є «пріоритетним напрямом державної політики в галузі освіти» - від того, чи вільно орієнтуватиметься людина у сучасному житті, адаптуватиметься до різних видів діяльності й умов, наскільки легко вона опановуватиме нові професії, засвоюватиме величезні обсяги інформації, залежить не тільки її власна успішність як особистості, а й розвиток усієї держави, її конкурентоспроможність і престиж на світовій арені.
У роботі розглянуто проблему технології моніторингової діяльності у навчально-виховному процесі початкових класів як інструменту управління якістю навчальних досягнень молодших школярів.
Науково-теоретична база досвіду:
- Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи; моніторинг навчального процесу (М.Є.Берштадський);
моніторинг якості знань учнів початкової школи (О.Б.Полєвікова); педагогічне тестування (Д.Равен);
управлінський супровід моніторингуякості освіти (Г.Б.Волобуєва).
- теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, класифікація);
- емпіричні (спостереження, тестування, вимірювання).
- Ключові слова: діагностика, критерії, моніторинг, моніторинг якості освіти, об'єктивність, оцінка, показник, стандарт, технологія.
Стисла анотація досвіду:
За словником іншомовних слів "моніторинг" - це систематичне спостереження за будь-яким процесом для встановлення відповідності (чи невідповідності) результатів цього процесу початковим припущенням.
Мета педагогічного моніторингу полягає не лише у відстеженні певного об`єкта освітньої діяльності, а швидше спрямована на з`ясування чинників, які потрібні для його розвитку, зміни ситуації тощо.
Стандартом навчальних досягнень учнів початкових класів є так званий "базовий рівень", досягнення якого є запорукою успішності продовження навчання на наступному етапі, здатності застосовувати свої знання. Низький рівень базової підготовки з предметів - одна із головних причин реальних труднощів у навчанні.
Спрямованість навчальної діяльності на досягнення базового рівня кожним учнем з урахуванням його можливостей - один із головних шляхів гуманізації початкової освіти, забезпечення її якості.
У своїй роботі я застосовую такі види моніторингу:
- "базовий" ( вивчення сформованості базових знань та умінь учнів з певного предмета );
- тематичний ( по закінченні вивчення теми або розділу );
- підсумковий.
Підготовчий та практичний етапи кожного з цих видів моніторингу мають певні особливості.
Результати моніторингу мають бути джерелом інформації, на основі якої буде спроектовано коригувальну роботу.
Велике значення моніторингових досліджень полягає у тому, що кожен учень отримує уявлення про свій рівень навчальної підготовки і може, якщо у нього є бажання, отримати допомогу вчителя в коригуванні цього рівня відповідно до особистісних можливостей і потреб.
Таким чином, педагогічний моніторинг є інструментом комплексного управління, який перетворює навчальний процес на єдину систему забезпечення якості шкільної освіти, унаочнює його, надає довершеності та досконалості.
Результативність впровадження досвіду:
- Поліпшення рівня базової навчальної підготовки учнів.
- Створення комфортних умов навчання, при яких учень відчуває свою успішність, свою інтелектуальну досконалість, що робить продуктивним сам освітній процес.
Репрезентація досвіду:
- навчальний заклад (педагогічна рада, засідання шкільного методичного об’єднання);
- районний рівень (семінар-практикум, науково-практична конференція);
- державний рівень (публікація у інтернет-виданні).