Психологічна просвіта батьківської громадськості як один із засобів щодо попередження шкільної дезадаптації (1 клас)
Психологічна просвіта батьківської громадськості як один із засобів щодо попередження шкільної дезадаптації (1 клас)
Большакова Світлана Дмитрівна практичний психолог спеціаліст II категорії
Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Запорізької міської ради Запорізької області Директор: Гриньов Юрій Васильович Адреса: м.Запоріжжя, вул. Волзька,27 Тел.688060 Е-mail:zp.school4@yandex.ua Сайт:http://s4.osvita.zp.ua
Провідна ідея досвіду: Найбільший вплив на життя дитини мають батьки. Слід зазначити, що більшість їх, не маючи належної педагогічної підготовки, припускаються серйозних помилок у вихованні своїх дітей та відчувають брак необхідних знань з цього питання. Отже, надзвичайно гострою є проблема психолого-педагогічної просвіти батьків. З досвіду роботи психологічної служби видно,що одним з найактуальніших є питання успішної адаптації дитини до шкільного навчання. Для досягнення успіху було обрано групову форму навчання - курс систематичних занять з батьками «Школа батьків майбутніх першокласників», що передбачає набуття ними теоретичних і практичних знань та умінь, перегляд установок щодо виховання та взаємодії з дитиною, вивчення психологічних та фізіологічних особливостей дитини. Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: З прийняттям Закону України "Про освіту" та прийняттям Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти виникли передумови для рівноправної, творчої, зацікавленої взаємодії родини й школи. Співдружність школи і сім’ї - вимога сьогодення. Відомо, що для успішного формування особистості дитини необхідна єдність школи і сім’ї. Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі. На необхідність посилити допомогу сім’ї одночасно піднести її відповідальність за виховання підростаючого покоління наголошується, зокрема, в основних напрямках реформи загальноосвітньої школи.
Родинне виховання - перша природна і постійно діюча ланка виховання. Без докорінного поліпшення родинного виховання не можна домогтися значних змін у подальшому громадянському вихованні підростаючих поколінь.
Високі вимоги суспільства до освітнього рівня молодого покоління, підготовки його до життя і праці можуть бути задоволені тільки за умови зростаючої ролі батьків у цій справі. Виховний потенціал сучасної української родини - важлива умова ефективної навчально-виховної роботи - єдність школи і сім’ї, якої досягають за умови, що школа постійно працює над підвищенням рівня психолого-педагогічної обізнаності батьків, їх педагогічної культури.
Перший клас школи - один iз найскладніших перiодiв життя дитини. Початок навчання дитини у школі призводить до виникнення емоцiйно-стресових ситуацiй: змінюється звичний для маляти стереотип поведiнки, виникає психо-емоцiйне навантаження. Школа з перших днiв ставить перед дитиною цiлий ряд задач, які дуже відрізняються від її попереднього досвiду, що вимагає вiд неї максимальної мобілізації iнтелектуальних i фiзичних сил. На дитину впливає цiлий комплекс нових факторiв: класний колектив, особистiсть учителя, змiна режиму дня, незвично тривале обмеження рухової активностi i, звичайно, поява нових не завжди цікавих для дитини обов’язкiв.
Дитячий органiзм пристосовується до цих факторiв, мобiлiзуючи всю свою систему. Не день, не тиждень потрiбний для того, щоб дитина освоїлася в школі по-справжньому.
Адаптацiя (пристосування) дитини до школи - досить тривалий процес, пов’язаний зi значною напругою всiх систем її органiзму. Спостереження за першокласниками показують, що в першi шкiльнi днi деякi дiти дуже гучнi, кричать, без упину носяться по коридорах, на уроках часто вiдволiкаються, iз учителем поводяться досить розв’язно. Іншi, навпаки: скованi, зайво боязкi, намагаються триматися непомiтно, бентежаться, коли до них звертається вчитель. При найменшiй невдачi або зауваженнi плачуть. У деяких дiтей порушується сон, апетит, вони стають дуже примхливi, збiльшується кількість захворювань. Усi цi порушення (зазвичай їх називають функцiональними вiдхиленнями) викликанi тим навантаженням, яке виникає у зв’язку з різкою зміною способу життя. 3вичайно, не у всiх дiтей адаптацiя до школи супроводжується подiбними вiдхиленнми, але знати їх потрiбно, щоб вчасно прийти дитині на допомогу. Немає потреби говорити про те, наскiльки ускладнилася i змiнилася економiчна i соцiальна атмосфера в нашiй державi. Цi змiни торкнулись і родини. І якщо ви уважно придивитеся до своiх дiтей - зробите однозначний висновок - вони зараз зовсiм не тi, що були 5-10 рокiв тому. З ними складнознайти спільну мову, складнiше переконати в чомусь, а також виховувати в цiлому. Життя вносить свої корективи в усi сфери життєдiяльностi людини. Тому потрiбнi iншi пiдходи до виховання дітей. Треба пам’ятати про те, що у важкi моменти життя (а саме таким є перший клас) дитина шукає опору, підтримку, насамперед,з боку батьків.
Тому батькам треба бути уважними до своїх дiтей, знаходити час поцiкавитися їхнiми справами у школi, частiше розмовляти щиро із сином або донькою, не засмучувати їх недовiрою i своєю байдужiстю.Треба пам’ятати , що родина - це оселя добра i спокою, де батьки люблять своїх дiтей, а дiти – батькiв. Науково-теоретична база досвіду: Особливості соціально-економічної ситуації в Україні створюють нові складні виклики у сфері сімейних відносин, що насамперед вимагає якісної модернізації психологічного супроводу сімейного життя, психологічної допомоги сім’ям. Проблематика психологічної допомоги сім’ї перебуває у центрі уваги українських дослідників: О. І. Бондарчука, В. Н. Брутмана, А. Я. Варги, Т. М. Зелінської, А. Й. Капської, Т. В. Науменко, В. Г. Постового та ін. Ними активно досліджуються особливості змін у функціонуванні сімей в сучасних умовах, особлива увага приділяється розробленню нових методів та методик психотерапевтичної і консультативної роботи з сім’ями, що потребують допомоги. Створюються школи для молодих батьків, центри соціально-психологічної та психолого-педагогічної допомоги сім’ям, підготовки батьків до народження та виховання дитини. Психологічна допомога сім’ї найчастіше надається через типологічне консультування або психотерапію, що спрямовані на вирішення психологічних проблем сім’ї за допомогою структурованого діалогу між консультантом і клієнтом. При цьому під психологічним консультуванням розуміють, насамперед, вплив, спрямований на корекцію міжособистісних стосунків членів сім’ї. Психотерапія орієнтована здебільшого на вирішення глибинних особистісних проблем, які виникають у міжособистісних стосунках з іншими членами сім’ї. Залежно від орієнтації психологічної допомоги, Ю. Е. Альошина, К. Е. Данілін, Е. М. Дубовська розрізняють такі види психологічного консультування сім’ї: подружнє; спільне батьків і дітей; батьків щодо проблем їхніх дітей. Останнім часом набули актуальності різні групові форми роботи з батьками. Розгляд комплексу питань, пов’язаних з використанням тренінгових технологій, знайшли відображення у працях психологів: С. І. Макшанова, Л. А. Петровської, Ю. М, Ємельянова, В. М. Федорчука, К. Левіна, К.Рудестама. Всі ці напрямки орієнтовані на різну практику роботи психолога з батьками, але кожен з них доповнює один одного, і тому їх елементи використовуються в практиці роботи з батьками. Стисла анотація досвіду:
В своїй роботі, протягом трьох років, я практикую проведення лекторія для батьків майбутніх першокласників, який організовую під час підготовчих занять для дітей. Мета занять - профілактика можливих труднощів дитини в період адаптації до школи. Робота лекторію спрямована на підвищення батьківської компетентності у питаннях психологічної готовності дітей до школи; на розвиток у батьків навичок рефлексії; на навчання батьків ефективним способам спілкування (активне слухання, вирішення конфліктів тощо). В досвіді надається тематика занять і матеріал для їх проведення; розроблені буклети для батьків на кожне заняття, також представлені презентації до кожної лекції; корисними для роботи психолога будуть рекомендації та анкети для роботи з батьками. Результативність впровадження досвіду:
Робота психолога допомагає батькам майбутніх першокласників подолати неадекватні особисті установки , особливості поведінки; опанувати способи та прийоми безконфліктної взаємодії з дитиною; у них розширюється сфера психологічних знань про фізичний та психологічний розвиток 6-річних дітей. Впровадження батьківського лекторію в систему просвітницької роботи психолога Большакової Світлани Дмитрівни характеризується позитивними результатами, що підтверджується моніторинговими дослідженнями рівня адаптації першокласників до нових умов шкільного життя. Репрезентація досвіду:
Рівень репрезентації – шкільний. Матеріали досвіду використовуються в практичній діяльності психолога під час проведення батьківських зборів, лекторію. Посилання на матеріалhttp://s4.osvita.zp.ua/index/psikhologichnij_suprovid_bolshakova_s_d/0-63
Батьки і учні завжди мають можливість отримати консультацію психолога Світлани Дмитріївни. За бажанням батьків майбутніх першокласників, для яких проводяться батьківські збори за 7 місяців до початку навчального року, практичний психолог школи перевіряє дітей на готовність до шкільного життя та надає індивідуальні поради батькам кожної дитини.Тому дякуємо Вам ,Світлана Дмитріївна за корисний матеріал та кропітку роботу зі школярами. Успіхів Вам у роботі!
Много интересного нашли в разделе "Советы психолога для родителей будущих первоклассников". Все доступно и интересно изложено. Спасибо. Успехов Вам в Вашей работе.
Спасибо за Вашу работу. Мы родители будущего первоклассника и нам было интересно получить новые знания о ребенке, который собирается в школу.Действительно, ведь он нуждается в дополнительной подготовке (адаптации) к школе. Это и смена режима, смена обстановки. Очень поучительно.Спасибо!
Актуальна і сучасна тема. Доцільно підібрала матеріал.Важливим є те, що Світлана Дмитрівна вибрала приоритетним саме цю галузь у психології ,яка не залишає байдужим жодну родину де є майбутній школяр.
