Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Виховна взаємодія [58]
Позашкілля [24]
Психологічний супровід [39]
Сімейно-родинного виховання [8]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 28.03.2024, 20:49

Головна » Статті » 2015 КО: виховання і розвиток » Психологічний супровід

Особливості формування адаптаційних механізмів поведінки дитини раннього віку у взаємодії з дорослими та однолітками в групах
Особливості формування адаптаційних механізмів поведінки дитини раннього віку у взаємодії з дорослими та однолітками в дитячо-батьківських групах

Юрченко Олена Едуардівна
Практичний психолог вищої категорії

Дошкільний навчальний заклад (центр розвитку дитини) «Надія» Запорізької міської ради Запорізької області.
Директор: Кіченко Ірина Володимирівна
Адреса: 69014, м. Запоріжжя, вул.Карпенка-Карого буд. 27 а
Тел.(0612) 68-78-08
Сайт: www.nadiya.zp.ua
e-mail: nadiya165@ukr.net

Провідна педагогічна ідея досвіду:
      Головна ідея досвіду  полягає в тому, щоб створити оптимальну модель  освітньої роботи з дітьми раннього віку для формування у них адаптаційних механізмів у взаємодії з дорослими та однолітками з метою зменшення стресових чинників, які впливають на фізичний та психологічний стан дитини.  
Для досягнення цієї ідеї сформульовані наступні задачі:
* Розробка науково-теоретичне обґрунтування питання підготовки дитини до адаптації до ДНЗ та формування адаптаційних механізмів.
* Розкриття механізмів процесу формування адаптаційних механізмів дитини раннього віку у взаємодії з дорослим та однолітками.
* Створення орієнтовної моделі педагогічного впливу з урахуванням особливостей формування адаптаційних механізмів дитини раннього віку у взаємодії з дорослим та однолітками.
* Забезпечення психолого-педагогічних умов організації соціального розвитку дітей раннього віку в умовах дитячо-батьківських груп короткотривалого перебування в КЦ ПППД «Шанс» що діє на базі ЦРД «Надія». 
     Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:
      Дошкільний навчальний заклад (в подальшому ДНЗ) - це перша позасімейна соціальна інституція, перша виховна установа, з якою можуть вступати в контакт діти раннього віку. Цей період життя дитини часто характеризується істотними змінами довкілля, в якому змінюється спосіб життя і діяльності малюка, що може спричиняти емоційний стрес.
      Нерідко перебування дитини в ДНЗ супроводжується проблемою її адаптації до нових норм і правил життя, і далеко не всі діти можуть це успішно подолати. Виникнення у дитини ознак дезадаптації і є наслідком її психологічної неготовності до встановлення нових контактів в соціумі. Найбільш важливим питанням в процесі переходу дитини в нові умови є те, якою мірою дитина готова до розлуки з мамою, її готовність до  встановлення нових контактів і здатності дотримуватися достатньо складних і не завжди зрозумілих для дитини соціальних норм і правил поведінки.
      На жаль батьками, і персоналом ДНЗ цим питанням не приділяється достатньо уваги. Психологи в ДНЗ здійснюють спостереження за процесом  адаптації дитини до ДНЗ, але це пасивна позиція в ситуації, яка не розвиває дитину, а лише пристосовує її до нових умов. Більш ефективним може бути застосування профілактичної і розвивальної роботи в дитячо-батьківських групах короткотривалого перебування, в яких організація і проведення спеціально розроблених ігор і вправ, сприятиме зняттю психоемоційної напруги, зниженню імпульсивності, тривоги і агресії, вдосконаленню комунікативних, ігрових і рухових навичок, розвитку пізнавальних процесів дітей та оптимізації дитячо-батьківських стосунків, збагаченню компетентності батьків з питань адаптації дитини до умов ДНЗ.
      Актуальність проблеми полягає в необхідності створення оптимальних умов  для формування адаптаційних механізмів у дітей раннього віку з метою зменшення стресових чинників, які впливають на фізичний та психологічний стан дитини.  
     Науково-теоретична база досвіду:
      Відправні теоретико-методологічні засади цієї проблеми сформульовані у працях А. Авцина, В. Войтко, О. Кононко, А. Налчаджяна, Б. Паригіна, О. Петровського, В. Слюсаренка, Г. Царегородцева та ін. Особливого значення в дослідженні процесу адаптації дітей до ДНЗ набувають науково-експериментальні доробки таких його аспектів, як: теоретико-методологічні засади адаптації дітей дошкільного віку до ДНЗ (Н. Аксаріна, Н. Ватутіна, Л. Голубєва, О. Кононко, Р. Тонкова-Ямпольська та ін.); комплексна взаємодія педагогів, психологів, медиків і батьків у період адаптації дитини (А. Атанасова-Вукова, Л. Голубєва, Г. Гриднєва, В. Манова-Томова, Р. Тонкова-Ямпольська та ін.); наступність виховної роботи в групах раннього та молодшого дошкільного віку (В. Манова-Томова та ін.). В Україні багато уваги питанню адаптації новачків у ДНЗ приділяє Т.Л. Гурковська.
      Входження в нове соціальне середовище, яким для дитини є ДНЗ, ускладнюється необхідністю зорієнтуватися в незнайомій ситуації та активізувати особистісні ресурси. У непідготовленої дитини дотримання нового режиму і ритму життя, виконання нових вимог, обов’язків та функцій викликають певні труднощі, провокують виникнення таких явищ як адаптаційний синдром, адаптаційна хвороба (Т. Богуцька, О. Боделан та ін.). Несприятливі умови оточуючого середовища, пов’язані з погіршенням соціально-економічних та екологічних умов, зумовлюють послаблення здоров’я, появу небажаних тенденцій у міжособистісній взаємодії дітей, гальмують процес пристосування до ДНЗ (Д. Дзюбко, С. Нечай, Т. Науменко, З. Плохій, О. Проскурняк).
      У сучасній педагогічній науці усталився погляд на дошкільний вік як на вік потенційних можливостей розвитку адаптаційних механізмів дитини, уміння адекватно сприймати навколишню дійсність та гармонійно поводитися у нових соціальних інституціях. 
      Аналіз наукової літератури свідчить, що особливості адаптації дітей можна об’єднати у такі характеристики:
* обізнаність та усвідомлення необхідності керуватися у власній поведінці загальнолюдськими нормами, правилами та цінностями;
* початок усвідомлення потреби у взаємодії, спілкуванні, співробітництві; 
* розуміння емоцій, почуттів, переживань інших, наявність емпатії;
* орієнтація в новому соціальному середовищі; 
* дотримання загальноприйнятих норм спілкування; 
* вміння знайти форми ефективної взаємодії, запобігання конфліктним ситуаціям, мирне їх розв’язання; 
* активність у різних видах діяльності, особливо - в ігровій.
      Одна з важливих умов модернізації освіти – створення умов для емоційного благополуччя дитини в освітньому просторі ДНЗ.
      У статті «Емоційне благополуччя дитини в освітньому просторі дошкільного навчального закладу» О.М. Байєр піднімає питання необхідності створення збагаченого емоційно-розвивального середовища в освітньому просторі ДНЗ для забезпечення емоційного благополуччя дитини і дорослого в умовах сьогодення дошкільної освіти: «Це мрія, мета, завдання, орієнтир і водночас критерій діяльності всіх суб’єктів освітнього процесу. Переконана, що це не міф, а бажана реальність, на досягнення якої треба спрямувати зусилля науковців і практиків».
      Аналіз досліджень Н.М. Аксаріної , Н.Д. Ватутіної, Г.Г. Григор’євої, Р.В. Тонкової-Ямпільської та інших засвідчує, що проблема адаптації дитини до умов дитячого садка ґрунтовно вивчена в педагогіці раннього віку. У дослідженнях багатьох авторів (Бєлкіна В.Н., Бєлкіна Л.В., Вавилова Н.Д., Гуров В.М., Жердєва Є.В., Заводчікова О.Г., Кірюхіна Н.В., Костіна В., Печора К.Л., Тонкова-Ямпільська Р.В.) виокремлено ступені адаптації дитини; розкрито фактори, що впливають на характер і тривалість адаптаційного періоду; розроблено рекомендації для педагогів і батьків щодо підготовки дитини до вступу в ДНЗ та організації адаптаційного періоду.
      Експериментальні дослідження (Н. Ватутіна, І. Дубровіна, О. Кононко, С. Нечай) свідчать про те, що пристосування до ДНЗ відбувається значно легше за умови включення дитини в різні види діяльності: спілкування, музично-театралізована, предметно-практична, ігрова тощо. З огляду на це, слід сповна використовувати адаптаційно-розвивальні можливості ігрової діяльності. 
      Сучасні психолого-педагогічні дослідження набули тенденцій, що вказують на інтенсивні пошуки теоретиків і практиків в області оновлення змісту дошкільної освіти, створення психолого-педагогічних умов оптимального розвитку дітей у ДНЗ та родині, розробки методик, освітньо-виховних технологій (Л. Артемова, Т. Алєкєєнко, І. Бех, А. Богуш, С. Ладивір, З. Плохій, Т. Поніманська, В. Оржеховська, К. Щербакова та ін.).
      Однак безпосередньо проблема розробки та впровадження психолого-педагогічних технологій оптимізації процесу адаптації дітей до ДНЗ з використанням адаптаційно-розвивальних можливостей ігрової діяльності в дитячо-батьківських групах не була предметом спеціального дослідження і на сьогодні залишається не вирішеною в теорії та виховній практиці. Саме це сприяло вибору теми досвіду роботи у такому визначенні як-от: «Особливості формування адаптаційних механізмів дитини раннього віку у взаємодії з дорослими та однолітками в групах короткотривалого перебування». 
     Стисла анотація досвіду:
        Даний досвід, узагальнений фахівцями центру розвитку дитини "Надія" виходячи з практики роботи, розробок, запропонованих перерахованими вище авторами спрямований на успішну соціалізацію дитини раннього віку. Його особливістю є спроба в умовах дошкільного навчального закладу організувати роботу в дитячо-батьківських групах, яка дає можливість удосконалити форми та методи розвивальної і просвітницької роботи, збагатити соціальний досвід кожної дитини, поліпшити якість навчально-виховного процесу. 
      На початку роботи проведено аналіз стану тривоги батьків, які віддають дітей раннього віку до ДНЗ. Аналізуючи результати бесід та спостережень за поведінкою батьків під час розставання зі своєю дитиною в  ДНЗ дійшли висновку, що у батьків спостерігається високий рівень тривоги, та як наслідок цього у спілкуванні проявляються захисні бар’єри у формі агресивних проявів поведінки до учасників освітнього процесу. 
      Наступний етап роботи характеризувався розумінням того, що батькам важливо отримувати більш широкий арсенал психолого-педагогічної допомоги в усвідомленні значущості батьківства. Для вирішення цієї проблеми було проведено низку групових консультацій за участю широкого кола спеціалістів ЦРД «Надія»: адміністрації, педіатра, медичного і соціального працівників, логопеда, вихователів. До змісту занять у батьківсько-дитячих групах ввели фрагменти проблемних ситуацій (за типом діяльності: соціальний експеримент) які дозволили більш детальніше вивчити адаптаційні можливості  дитини та розглянути стратегію і реакцію батьків під час їх проведення. Завдяки такій роботі батьки ставали більш спостережливими та впевненими у собі, та менш розгубленими, у разі потрапляння в раптову, несподівану ситуацію у взаємодії з дитиною. 
      Особливістю роботи в дитячо-батьківських групах є те, що перед тим, як запропонувати дітям завдання, батькам обов’язково повідомляється мета цього завдання; обговорюється можливий сценарій розвитку подій під час його виконання дитиною; моменти поведінки дитини на які важливо звернути увагу; можливі реакції батьків на ситуативні емоційні прояви дитини під час виконання завдання. Таким чином батьки більш усвідомлено підходять до взаємодії з дитиною під час виконання завдання.
        Упродовж 5 річного досвіду роботи відбулася трансформація уявлення спеціалістів КЦ ПППД «Шанс» щодо організації і змісту роботи в дитячо-батьківських групах, та постала необхідність розробити модель, яка б відображувала цілісний системний підхід подальшої діяльності педагогів ЦРД в даному напрямі
    Нами була удосконалена авторська парціальна програма "Супровід сім’ї на етапі підготовки дитини до ДНЗ та її соціалізації" з формування адаптаційних механізмів поведінки дитини раннього віку у взаємодії з дорослими та однолітками в дитячо-батьківських групах
     Результативність впровадження досвіду:
        Організація роботи в дитячо-батьківських групах, дала можливість удосконалити форми та методи розвивальної і просвітницької роботи, збагатити соціальний досвід кожної дитини, поліпшити якість навчально-виховного процесу. Результати діагностики підтверджують поліпшення показників розвитку формування адаптаційних механізмів поведінки вихованців центра. Вихованці дитячо-батьківських груп, мають більш високі результати успішної адаптації та соціалізації. 
         Оцінюючи рівень сформованості адаптаційних механізмів дитини та рівень компетентності батьків з питань виховання, розвитку та навчання дитини, ми одержали наступні результати.
Результативність виховання дітей, які пройшли курс навчання в дитячо-батьківських групах:
* Здатні до спокійного тимчасового розставання з батьками;
* дотримуються простих правил поведінки в групі;
* взаємодіють з однолітками та іншими дорослими у ситуаціях ділового спілкування;
* набувають  навички адаптивної поведінки в групі ДНЗ у відсутності близького дорослого.
Показники батьківської компетентності у оволодінні ефективними прийомами взаємодії з дітьми в дитячо-батьківських групах:
* уміють спостерігати за діяльністю дитини;
* володіють прийомами «активного слухання» дитини;
* уміють аналізувати діяльність дитини під час виконання вправ;
* розуміють емоційний стан дитини, її бажання, допомагає дитині швидко долати негативні стани;
* мають навички створення ситуацій ділового спілкування з дитиною під час ігор з іграшками та предметних дій;
* довіряють ресурсам дитини, її здатності спілкуватись та діяти з іншими людьми без втручання дорослого;
* позитивно налаштовані на співпрацю з працівниками ДНЗ;
* більш впевнені в своєму виховному потенціалі.
      Працюючи за моделлю освітньої роботи з дітьми раннього віку щодо формування адаптаційних механізмів поведінки та особистісного розвитку  у взаємодії з дорослими та однолітками протягом п’яти років, ми прийшли до висновку, що завдяки роботі дитячо-батьківських груп зріс рівень довіри батьків до співробітників ДНЗ, діти стали більш адаптивні до соціуму. Малюки стали більш самостійні, ініціативні, товариські, активні навіть у нових незнайомих умовах перебування. Моніторинг ефективності роботи дитячо-батьківських груп за вищезазначеною програмою свідчить про стабільні позитивні результати упродовж 5 років її успішній реалізації в умовах ЦРД «Надія».
      Таким чином, ми вважаємо, що впроваджена в практику модель сприяє соціальному розвитку дітей, формуванню у них адаптаційних механізмів поведінки та збагаченню психолого-педагогічній компетенції батьків. 
Практична значимість досвіду
* Створено модель освітньої роботи з дітьми раннього віку щодо формування адаптаційних механізмів поведінки та особистісного розвитку у взаємодії з дорослими та однолітками;
* Розроблено та затверджено в установленому порядку Програму «Супровід сім’ї на етапі підготовки дитини  до вступу у ДНЗ та процесу адаптації її до соціуму»
* Забезпечено умови для розвитку та успішної соціаліації дітей від 1-го до 3-х років
* Розроблено календарно-тематичне планування занять в дитячо-батьківських групах
* Підібрано картотеку ігор щодо формування адаптаційних механізмів дітей раннього віку;
* Серія ігор на на колінках у мами; 
* елементи ігор з «М’якої школи"Е.Глушкової;
* Створено аудіо та медио теку для ефективного використання мультимедійних засобів навчання.
* Розроблено конспекти занять в дитячо-батьківських групах
Висновки:
Функціонування дитячо-батьківських груп в умовах дошкільного навчального закладу є нова форма дошкільної освіти, яка сприяє формуванню у дітей раннього віку адаптаційних механізмів, збагаченню батьківської впевненості у взаємодії з дітьми та покращенню партнерської взаємодії між батьками та учасниками навчально-виховного процесу.
          Посилання на матеріал:
      http://nadiya.zp.ua/docs/
      https://plus.google.com/118428864713233645630/posts
      https://www.youtube.com/watch?v=jzDDroRDa3w
     Репрезентація досвіду: досвід було репрезентовано на районному та обласному рівнях, став переможцем конкурсу "Методист року". Матеріали досвіду розміщено на сайті закладу, також посилання на матеріали розміщено в групі КЦ ПППД «Шанс» в соціальній мережі Однокласники.
Категорія: Психологічний супровід | Додав: shevchenko (21.01.2016)
Переглядів: 1346 | Коментарі: 3 | Теги: Шевченківський район | Рейтинг: 1.0/69
Всього коментарів: 3
3 revoluciya  
Адаптация детей - это тема, которая не теряет своей значимости и актуальности! Елена Эдуардовна, рассматривает эту тему на примере детей раннего возраста, освещает такую важную работу психолога в детско-родительских группах, которые способствуют сплочению родителей и детей, помогают молодым мамам и папам лучше понять своё чадо, его потребности и механизмы поведения. Данная статья заслуживает внимания!

2 matveevazp  
Очень полезный и актуальный материал. Коллегам советую ознакомиться с опытом работы подробнее, полезно почитать не только психологам, но и воспитателям, особенно управленцам. С уважением, Матвеева Ольга Ивановна.

1 lia  
Дуже змістовна робота. Дякую!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024