Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [71]
Історія і правознавство [37]
Математика [30]
Фізика, астрономія [11]
Географія та економіка [13]
Інформатика [16]
Іноземні мови [94]
Хімія, біологія, екологія [37]
Фізичне виховання та основи здоров’я [19]
Музика, образотворче мистецтво [16]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 18.04.2021, 00:23

Головна » Статті » 2015 КО: специфіка навчальних предметів » Українська та російська філологія

Проектна діяльність як невід’ємний компонент формування інтелектуально-мовної компетенції

Анотація перспективного педагогічного досвіду

Номінація виставки: «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних  предметів»

Секція: «Українська та російська філологія»

 Тема досвіду: «Проектна діяльність як невід’ємний компонент формування інтелектуально-мовної компетенції»

Кошель Тетяна Василівна, учитель російської мови та літератури, категорія – вища, «Учитель-методист»

Запорізький багатопрофільний ліцей №99 Запорізької міської ради Запорізької області

Директор:  Солдатєнко  Ольга Василівна

Адреса: вул. Гудименка,13-А, м. Запоріжжя, 69114,тел./факс: (061)224-93-09; E-mail:litsey99@ukr.net; сайт: http://litsey -99.at.ua  

Провідна педагогічна ідея

Дослідити видову різноманітність уроків розвиваючого та  особистісно орієнтованого навчання у світлі сучасних інноваційних технологій, таким чином спрямувати роботу вчителя на виховання самодостатньої й компетентної особистості учня.  Засобами проектної діяльності створити умови для підвищення теоретичної компетентності учнів –  це знання про те, що і як потрібно робити для засвоєння знань та саморозвитку (використання правил, алгоритмів, пам'яток, рекомендацій); творчої компетентності  – це створення текстів у різній стильовій і типовій обробці; морального й естетичного ставлення до світу. Відповідно до цього існує мета: у процесі проектної діяльності формування навичок правильного мовлення учнів, багатого, комунікативного й доцільного, – тобто, формування інтелектуально-мовної компетенції.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Вивчення проблеми реалізації компетентісно орієнтованої освіти і, зокрема, місця й ролі інтелектуально-мовної компетенції у формуванні життєздатної особистості учня й випускника сучасної школи висунуло ряд завдань, сформульованих за останнє десятиліття в нормативних документах про освіту, що стали опорними в роботі над описом досвіду: Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17.04.2002 №347/2002;  Державний стандарт базової та повної середньої освіти, затверджений  постановою Кабінету  Міністрів  України  №24 від 14.01.2004; Закон України «Про загальну середню освіту»; Концепція профільного навчання в старшій школі (лист МОНУ від 30.05.2003 № 1/9-273); Концепція загальної середньої освіти (12-річної школи); Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ ст.»; Методичні рекомендації щодо вивчення мов і літератур національних меншин у ЗНЗ; Державна Концепція роботи з обдарованою молоддю на 2010-2015 рр.; Наказ МОНУ № 641 від 16 червня 2015 року«Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо
національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах тощо».

           У сучасних школах України  питання про статус російської мови і літератури і їх місце в системі освіти в цілому стоїть досить гостро; існує двомовність в суспільстві й мовної політики держави впродовж  останніх 6-7 років; виникають проблеми грамотного і, як наслідок, компетентного й етичного спілкування на різних рівнях; скорочуються години на вивчення цих предметів і риторики (у тому числі, і в школах національних меншин), що призводить до зниження якості мовних і мовленнєвих ресурсів людини,  – у цих умовах тема досвіду стала особливо актуальною. Одним з головних завдань учителя-філолога є завдання шляхом впровадження системи проектної діяльності сформувати таку особистість учня, який, разом з іншими якостями, зможе презентувати свої знання, уміння й накопичений у різних сферах життя життєвий досвід, щоб, ставши випускником, він би зумів максимально реалізувати себе в житті й конкурувати на ринку праці.

Науково-теоретична база досвіду

Дослідження цієї проблеми розпочалося з вивчення нових наукових підходів до загальної середньої освіти, до викладання філологічних дисциплін і сучасних тенденцій у розвитку педагогічної науки. Були вивчені матеріали, що стосуються компетентнісного підходу до освіти і, зокрема, суті, структури й формування інтелектуально-мовної компетенції школярів:

1.Іванов Д. А. Способи і процедури оцінки рівня досягнень ключових компетенцій в навчальному процесі. - "Шкільні технології", № 1, 2008, "Експертиза, виміри, діагностика", с. 149 - 158.

2. Іванов Д.А., Митрофанов К.Г., Соколова О.В. Компетентнісний підхід в освіті. Проблеми, поняття, інструментарій. - М., 2003.

3. Гудзик І.Ф. Про компетентнісний підхід до навчання російської  мови. - К., 2009.

4.Селєвко Г.К. Педагогічні технології на основі інформаційно-комунікаційних засобів. Серія "Енциклопедія освітніх технологій". - М.: НДІ шкільних технологій, 2005.  (про проектну діяльність).

5.Фарисенкова Л.В. Рівні комунікативної компетенції в теорії і на практиці. - М., 2000  та ін.

Вивчені  матеріали дали можливість зробити висновок про безумовну необхідність "значних змін у відборі змісту й методів навчання", широке використання проектної діяльності та інтерактивних технологій роботи на уроці і поза уроком.

Науково-теоретична база досвіду

У цьому досвіді за основу були взяті теоретичні напрацювання російського педагога Г.К. Селєвка  і кандидата педагогічних наук, зав. лабораторією Інституту педагогіки АПН України І. Ф. Гудзика, а також запропоновану (але що вимагає практичного освоєння) кандидатом психологічних наук Д. А. Івановим систему оцінки рівнів комунікативної компетентності. Компетентність – це міра залученості людини до діяльності /Б.Д. Ельконін /; міра продуктивності й ефективності діяльності конкретної людини в тій або іншій сфері / В.І. Безруков /; здатність здійснювати діяльність відповідно до соціальних вимог й очікувань /Б.І. Хасан/. Під поняттям "компетентнісний підхід"  розуміється спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових (базових, основних) і предметної компетенції. Результатом цього процесу повинна стати сформована загальна компетентність людини, яка є сукупністю ключових компетентностей (Пометун О.І.). Комунікативна компетентність – одна з ключових суперкомпетентностей (в якості такої вона визначена і в рекомендаціях ЮНЕСКО). Комунікативна компетентність – це здатність і уміння вступати в комунікацію з метою бути зрозумілим, допомагаючи і партнерові по спілкуванню проявити його сильні сторони; володіння навичками вербального й невербального спілкування, навичками мовної культури (І. Ф. Гудзик, С. Головін).

За своїм інноваційним потенціалом описаний досвід є модифікаційним. Він спирається на відомі методики й ідеї, які переосмислюються, удосконалюються й раціоналізуються  в практичній роботі учителя  –  автора  цього досвіду. При цьому досвід розкриває специфіку роботи в профільних класах ліцею,  актуальність та значущість проектної діяльності в навчанні як невід’ємний компонент формування інтелектуально-мовної компетенції, відповідність соціальним запитам суспільства. У результаті роботи над темою дослідження можна зробити такі важливі висновки: на перехідному етапі від "педагогіки вимог" до "педагогіки можливостей", при зміні цілей освітнього процесу в цілому, змінюється роль учителя. Сучасний учитель є організатором, консультантом,  куратором, тьютором, фасилітатором у процесі формування компетентної, життєздатної особистості  учня. При цьому активно використовується на уроках і в позакласній роботі інтерактивна взаємодія "учитель-учень-комп'ютер", наприклад, в освітній Інтернет-мережі. Учні також активно використовують Інтернет-ресурси. Підготовка й захист проектів з використанням Інтернет-ресурсів переводять роботу з площини засвоєння знань в площину дослідження.

         Стисла характеристика досвіду

         У сучасних умовах урок, у якого є щось оригінальне, класифікується як нестандартний (чи інноваційний). Знайти таку нестандартність стає для вчителів важливим завданням. Воно є актуальним, адже і на російську мову, і на українську як навчальні предмети покладається особлива місія –  виховання духовної, інтелектуальної особистості – громадянина та патріота своєї держави. Тому учитель-філолог створює на своїх уроках цілісний культурний простір, щоб учні отримували загальне уявлення про культурний процес і просто "вчилися жити".

         Задля ефективного використання запропонованих інновацій я дотримуюсь наступних методичних рекомендацій:

- точніше позначити тему, дидактичну, розвиваючу і виховну цілі, тип та  структуру уроку;

- підкреслити значення уроку в системі інших, пов'язати його з попереднім і наступним уроком;

- визначити його обсяг, підібрати той матеріал, що відповідає темі (різні види діяльності учнів);

- підібрати найбільш ефективні методи і прийоми навчання, підготувати різнорівневі завдання;

- дотримуватись контролю над навчальною діяльністю школярів;

- створити  оптимальний темп уроку і єдину логіку розгортання діяльності учителя та учнів;

- встановити демократичний стиль управління, створити атмосферу співпраці в спільній діяльності учителя й учня.

         Проектна діяльність учнів розпочинається з розробки сценарію. Він включає наступні етапи:

- актуалізацію базових знань, мотивація діяльності учнів, стимулювання самостійної пізнавальної діяльності;

- формування творчих груп (команд) по 3-5 учнів, презентацію команд (можливо, обговорення назви, девізу, емблеми). У кожній ігровій групі вибираються ведучі учні;

- створення проблемної ситуації, формулювання проблеми;

- розробку плану (основних напрямів) роботи в творчих групах.

Кожна команда отримує творче завдання та  матеріали, необхідні для його виконання,  виробляє концепцію вирішення проблеми. На підготовчу роботу йде від 15 до 20 хвилин, враховуючи, що робота проводиться у групі, часу на уроці цілком вистачає і на контроль над виконанням завдань, і на оцінювання. Зростає позитивний емоційний чинник в сприйнятті школярами нового матеріалу, підвищується рівень самостійності, з'являється елемент здорового суперництва, а дискусії, що виникають під час захисту проектів, формують навички комунікації. Залишається час і для спілкування учня з учителем. Потім йде колективний аналіз діяльності кожної команди, виведення сумарних заохочень та бонусних балів, оцінка діяльності усіх учасників групи. Враховується також самооцінка учнів. На закінчення уроку дається домашнє завдання творчого характеру (можливо  диференційоване).

Програмою з російської мови передбачені теми, орієнтовані на вивчення у взаємодії з різними видами мистецтв: образотворчим, сценічним, музичним тощо. Включаючись в проектну діяльність, учні читають художні твори, переглядають репродукції тематичних картин, ілюстрації, фотографії, сцени зі спектаклів та кінофільмів, поставлених або знятих по художніх творах, слухають музичні фрагменти. Бачиш, як поступово розширюються уявлення учнів про світ, в якому вони живуть. Так були створені проекти: "Фізики і лірики", "Шекспірові - 450", "Хоку. Мацуо Басьо", "Країна Висхідного сонця".

Результативність впровадження досвіду

Результатом роботи є  формування комунікативної, інтелектуально-мовної компетентності учнів, тобто готовність вступити в діалог, виступити перед аудиторією, аргументовано відстоюючи свою точку зору на основі визнання й шанобливого ставлення до інших людей. Учні вчаться самостійно працювати з новим матеріалом, вибираючи потрібну інформацію, готуватися до захисту рефератів і т. п. Діти працюють у творчих групах, при цьому у них формуються почуття відповідальності, взаємодопомоги, товариства. "Слабкі" учні починають почувати себе впевненіше. Продуктом проектної діяльності учителя й учнів можуть бути презентації, відеоролики, буклети, стінгазети, фотоальбоми, веб-сайти і т.п. Показниками результативності впровадження цього досвіду в роботу вчителя-словесника є такі: перемоги учнів в предметних олімпіадах різних рівнів;  участь і призові місця у творчих конкурсах: ораторського мистецтва, «Я – європеєць», «Моя школа – найкраща!», «Герой нашого часу», «Нащадки переможців», «Знаю!»; заходи предметного тижня у школі; виставки творчих та дослідницьких робіт школярів тощо.

Практична значущість та адресна спрямованість досвіду

Теоретичні напрацювання, описані вище, і розроблені методичні, дидактичні матеріали, і рекомендації щодо організації позакласної роботи, і електронні презентації можуть творчо використовуватися учителями-філологами, викладачами російської та української словесності, насамперед, шкіл національних меншин; класними  керівниками, соціальними педагогами. Досвід може бути корисним у практичній роботі з обдарованими дітьми, що, безумовно, сприятиме формуванню інтелектуально-мовної компетенції учня й  вихованню його як особистості.

Репрезентація досвіду

         Використання досвіду з найбільшою ефективністю припускає застосування інтерактивних технологій в організації  навчально-виховного процесу. Умовою ефективного використання досвіду є вільний доступ учителя до сучасної науково-методичної літератури.  Не менш важливою складовою є можливість використання в роботі сучасних мультимедійних засобів і, найголовніше, достатня технологічна компетентність учителя. Цей досвід був представлений на заняттях майстер-класу «Мова та мислення», розглядався на засіданнях ПМК, під час проведення семінарів-практикумів, методичних виставок. Досвід був представлений на конкурс "Учитель року - 2013" в номінації "російська мова".

         Презентація досвіду відбувалася  на засіданнях з «обміну досвідом» шкільного та районного методичних об’єднань вчителів-словесників; на семінарах районного та обласного рівнів з питань впровадження компетентісно орієнтовного навчання в практику роботи вчителя-філолога та з проблеми формування читацької компетенції школярів; на педагогічній раді з питань роботи з обдарованими дітьми; на сайті ЗБЛ №99; у публікаціях статей у газеті «Російська мова в загальноосвітніх закладах України».

Інноваційна розробка представлена у вигляді узагальненого опису інноваційного досвіду з додатками.



Джерело: https://drive.google.com/file/d/0B4i2MRbEwB0hTWlISlB5ZElzaEU/view
Категорія: Українська та російська філологія | Додав: ovsianik (13.01.2016) | Автор: Кошель Тетяна Василівна E W
Переглядів: 960 | Коментарі: 38 | Теги: інноваційні технології, інтелектуально-мовна компетенція, розвивальне й особистісно-орієнтова, проектна діяльність, комунікативна компетент | Рейтинг: 1.0/165
Всього коментарів: 361 2 3 4 »
36 yakimenko-lyubov   [Матеріал]
Очень содержательная работа.

35 tanyakomp   [Матеріал]
Интересно и своевременно!

34 yavalusha2   [Матеріал]
великолепно

33 titarenkoludmila   [Матеріал]
Интересно и своевременно!

32 gemini   [Матеріал]
Проектная методика всегда в тренде! Будем продолжать внедрять....

31 natalipogorelova70   [Матеріал]
Змвстовно!

30 black-pantera4755   [Матеріал]
Спасибо, интересно. tongue

29 tanyakomp   [Матеріал]
Перспективно і цікаво.

28 Сашенька   [Матеріал]
Метод проектов, игровые технологии и т. п. - интересны всегда, а если они ещё и работают на развитие умения
ОБЩАТЬСЯ, - это... супер актуально. Спасибо автору!)

Цікаво розкрито етапи проектної діяльності.

1-10 11-20 21-30 31-36
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2021