Ігнатенко Тетяна Валентинівна,  вчитель музичного мистецтва, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель   Запорізька гімназія №11 Директор: Непрядкіна Світлана Юнатівна Адреса: м.Запоріжжя, вул. Горького, 4 Телефон: (061) 764-33-48    е-mail: gymnasium11.zp.ua  Сайт:  zap.gimnasia11@radiocom.net.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду
-    Забезпечення високої художньо - естетичної компетентності особистості;     
-   Пошук інноваційних  методів навчання, які   б сприяли  розвитку особистості, стійкому інтересу до музичного мистецтва, та створення оптимальних  умов для розвитку творчих здібностей дитини на уроках музичного мистецтва.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду
У сучасному суспільстві, для якого характерні багатобарвна культурна мозаїка, потужний комп’ютерно - інформаційний потік, стандартизація свідомості, глобальне поширення мас медіа, виникає нагальна потреба у вихованні освіченої людини, яка вміє жити у новому просторі та застосовувати свою унікальну самобутність. Мистецтво, як універсальна форма передачі образної, історичної, смислової інформації різних культур виявляється найбільш здатним розвивати духовний світ дитини та її індивідуальні здібності. Важливу роль у системі художньо-естетичного виховання школярів, як зазначено в „Концепції естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження національної культури, відіграє музика як засіб розвитку емоційної та інтелектуальної сфери дитини, її музичних та творчих здібностей. Вона здатна формувати не окремі знання й уміння, а універсально, цілісно впливати на особистість і гармонізувати процес її розвитку”.
Аналізуючи результати навчальних досягнень учнів,звернула увагу на труднощі, які виникають під час розучування пісні, виконання вокально-ритмічних вправ. З огляду на це, для мене першочерговим стало завдання формувати в учнів не тільки знання, уміння і навички, а й розвиток музичних здібностей (ладове чуття, музично слухові уявлення, музично-ритмічне чуття),здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори, вміння висловлювати особистісне ставлення до них, тобто формувати та розвивати естетичні компетентності у  школярів. 

Науково-теоретична база досвіду
До визначення сутності поняття „компетентність”, переліку необхідних для сучасної молодої людини компетентностей і розробки технологій їх формування долучилися представники науки і педагогічної практики (В.Бондар, В.Кальней, М.Красовицький, А.Хуторський, С.Шишков,  М.Чошанов та ін.), зокрема вітчизняні науковці (О.Савченко, Н.Бібік, Л.Ващенко, О.Локшина, О.Овчарук,  Л.Паращенко, О.Пометун, С.Трубачова).
      З-поміж функціональних компетентностей виокремлюють:
-    ключові – інформаційно-пізнавальні, креативні;
-    естетичні (міжпредметні) – галузеві й міжгалузеві;
-    мистецькі (предметні) музичні, образотворчі, хореографічні, екранні.
Обґрунтовуючи практичну значущість і актуальність досвіду, спираюся на праці видатних педагогів, як Б. Теплова, Н. Добронравової, Д. Кабалевського, О. Ростовського, М. Демчишин, Л. Масол.

Стисла анотація досвіду
Основною метою вважаю створення адаптивного освітнього середовища, що сприяє розвитку музичних компетентностей школярів. 
Музичний розвиток дитини я розглядаю широко – як духовне особистісне його вдосконалення, гармонізацію її відносин із природою, людьми, мистецтвом, самим собою. У навчальному процесі я намагаюся створити оптимальні умови для формування людини, здатної максимально використовувати свій природній потенціал, ґрунтовно розуміти й духовно творити особисте „я”. Тому  моя робота націлена на формування у дошкільників та школярів художньо-естетичних  компетентностей:
- аксіологічні (сприймання, інтерпретація мистецьких явищ), результат – ціннісно-художня орієнтація учнів, емоційно-естетичний досвід;
- гностичні (пізнання мистецтва), результат – музичні знання та уявлення учнів;
- праксеологічні (практична музична діяльність), результат – мистецькі вміння та навички;
- креативні (творче самовираження у сфері мистецтва);
- інформаційно-комунікативні (спілкування з приводу мистецтва, діалог культур), результат – культура музичного спілкування. 
„Відкрити в кожній дитині душу творця, дати їй змогу пробудитися, розквітнути”, - ці слова П. Блонського стали для мене педагогічним кредо. Оскільки музика охоплює ранні сфери психіки людини -  сенсорику, моторику, емоції, вона істотно впливає на загальний психічний розвиток (творчий, духовний, інтелектуальний) особистості. Тому музичні заняття я націлюю на розвиток музичних і творчих здібностей у школярів та формування у них початкової музичної освіти.  У практиці використовую інтегративні  музично- ігрові комплекси, що передбачають об’єднання різних видів музично-виконавської діяльності (спів, жести, танець, гра на дитячих музичних інструментах) в умовах спільної гри. У музично-ігрових комплексах педагогічний вплив здійснюю непрямим шляхом -  через правила гри, сюжет, ролі. Це підвищує розвивальну цінність музичних творів, навіть найпростіших, оскільки діти з більшим задоволенням виконують завдання, емоційніше реагують на зміни в музиці, частіше проявляють творчу ініціативу. Для розвитку музичного чуття та ритму дітей  використовую мовні вправи, мелодекламації та інструментальне музикування. Знайомлю учнів із різними музичними іграшками та інструментами (беззвучними та звучними), які збагачують пізнавальну сферу особистості, а процес гри розвиває дрібну моторику та координацію рухів.
Урок музичного мистецтва є тим середовищем, у якому розгортається процес взаємодії, спілкування між вчителем і учнем, вчителем і музикою, учнями і музикою тощо. Діяльність педагога на уроках музичного мистецтва "на всіх етапах є спілкуванням і потрапляє під вплив спілкування", яке вчитель організовує в різних видах та формах музичної діяльності учнів, спрямованої на формування компетентностей учнів. Компетентнісний підхід посилює важливість творчої, проектної, інтерактивної та практичної діяльності. Разом із цим він обумовлює діалогічність, самоорганізацію, вибірковість щодо вибору змісту та форм діяльності, актуалізацію досвіду, удосконалення методів.
        Для того щоб урок музичного мистецтва був творчий, мав цілеспрямований, активний та емоційний характер застосовую інтерактивні форми роботи: фронтальну, кооперативну,  проектну технологію, індивідуальну. Прийоми і методи роботи змінюють одна одну. Це і „гронування”, „логічний ланцюжок”, „комп’ютерний вірус”, „звукові сигнали”, „біографічне лото”, імпровізація” та інші. Для активізації творчої діяльності учнів використовую міжпредметні зв’язки – література, образотворче мистецтво. Саме інтегровані уроки навчають дітей орієнтуватися у світі творчості; помічати аналогії у творах усіх родових і жанрових стихій, інтегрувати, синтезувати в своїй свідомості знання про різні види мистецтва. 
      Для зацікавлення учнів мистецтвом , пробудження інтересу до музики та вивчення творчості композиторів, розвитку творчості школярів застосовую різноманітні форми проведення уроків: урок-вікторина, урок-концерт, урок-екскурсія, урок-конкурс. З метою профілактики та корекції негативного емоційного стану, нормалізації емоційно-вольової сфери особистості, що сприяє як духовному так і фізичному оздоровленню дітей на музичних заняттях та уроках музики використовую науково обґрунтовані та експериментально перевірені арттерапевтичні вправи: „Музичні знайомства”, „Голоси природи”, „Аромат квітів”, „Звукові хвилі” та інші.

Результативність впровадження досвіду 
- 88% моїх вихованців мають високий та достатній рівні навчальних досягнень з музичного мистецтва;
-учні гімназії є активними учасниками, дипломантами, лауреатами Всеукраїнських, регіональних, обласних, районних фестивалів, конкурсів дитячої творчості;
 

Репрезентація досвіду
- участь у обласному семінарі для вчителів музичного мистецтва (2014-2015н.р.)
- участь у методичному об`єднанні вчителів музичного мистецтва району;

Посилання на матеріал: http://gimnasium11.blogspot.com/p/blog-page_68.html
На сайті gimnazium11.zp.ua
На сайті teacherjournal.com.ua
В освітньому порталі ZapoViKi