Підвищення ефективності корекційної та пропедевтичної роботи з мовленнєвого розвитку слабозорих дітей на полісенсорній основі
Підвищення ефективності корекційної та пропедевтичної роботи з мовленнєвого розвитку слабозорих дітей на полісенсорній основі
Клименко Олена Іванівна
вчитель – дефектолог, «спеціаліст вищої категорії».
Спеціальний дошкільний навчальний заклад (ясла – садок) № 39 «Грибок» Запорізької міської ради Запорізької області Адреса ДНЗ: 69068м.Запоріжжя,
вул.Кругова,171 ; тел.: 720 – 43 – 61 е-mail: dnz39zp@ukr.net Сайт:www.dnz39.zp.ua
Провідна педагогічна ідея досвіду
Порушення мовленнєвого характеру у дітей з патологією зору негативно позначаються на розумовому розвитку дитини, оволодінні знаннями, формуванні її як особистості загалом. Діти, які погано бачать, відчувають труднощі у встановленні причинно-наслідкових зв’язків,їм важко самостійно виділити, пізнати й засвоїти нову інформацію, складати логічні зв’язні висловлювання.
Метою мовленнєвої роботи зі слабозорими дітьми є формування мовленнєвих механізмів (психологічних операцій) на полісенсорній основі, які допомогли б дитині засвоїти основні елементи мовлення, правила їх поєднання і використання.
Формування таких механізмів може проводитися на певному мовленнєвому матеріалі, яким володіє дитина, тому в системі корекційної та пропедевтичної роботи зі слабозорими дітьми передбачається формування мовленнєвого мінімуму (словника, граматичних форм і конструкцій) у період засвоєння рідної мови.
Засвоєння матеріалу під час заняття полегшується, якщо дитина не тільки сприймає пояснення матеріалу на слух, але ще й розглядає наочні посібники та працює з роздатковим матеріалом на мовленнєвих заняттях. Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду
Мовлення виконує різноманітні функції в житті дитини. Основною і первинною є комунікативна функція – призначення мови бути засобом спілкування. Але останнім часом спостерігається збільшення кількості дітей зі складними порушеннями мовлення. В теперішній час не тільки для нашої країни, але й для країн усього світу характерним є збільшення кількості дітей, які мають різні порушення в розвитку. Порушення зору у цьому переліку займає одне з головних місць.
У дітей з патологією зору обмежені візуальні можливості контролю за мовними і немовними засобами спілкування. За результатами сучасних дослідників, мовленнєві порушення у дітей з дефектами зору зустрічаються вдвічі частіше, ніж у дітей, які нормально бачать.
Використання наочного та дидактичного матеріалу з мовленнєвого розвитку відкриває педагогам можливість для широкого впровадження в практику нових методичних розробок, спрямованих на реалізацію інноваційних ідей освітньо-виховного процесу, дозволяє не тільки наситити дитину великою кількістю готових, суворо відібраних, відповідним чином організованих знань, але й розвивати інтелектуальні, творчі здібності, і що дуже актуально в дошкільному дитинстві – вміння самостійно здобувати нові знання. Науково – теоретична база досвіду
В теперішній час 4,5 % всієї дитячої популяції відносяться до категорії дітей з обмеженими можливостями здоров’ я і потребують спеціального навчання.
Основою природничих засад методики навчання дітей рідної мови є вчення фізіологів про умовно – рефлекторний характер засвоєння мови (І.Сєченов, І.Павлов, О.Іванов-Смоленський, М.Кольцова, М.Красногорський та ін.).
Результати досліджень фізіології мови свідчать, що органи мови являють собою своєрідний мовно-руховий аналізатор, який має поліморфні взаємозв’язки з іншими аналізаторами : руховим, слуховим, зоровим та ін..
Фізіологи обстежили понад 500 дітей у різних дошкільних закладах і дійшли висновку, що рівень розвитку мовлення дитини перебуває у прямій залежності від ступеня розвитку тонких рухів пальців рук.
На думку Б.Ананьєва, перша реальність мови – це предметна співвіднесеність слів із предметом.
У роботах І.Сєченова зустрічаємо таку думку: “Участь органів чуття в роботі рук у зрячого і сліпого знаходять підтвердження значущості дрібних м’язів рук для функціонування зорового аналізатора“.
Можна зробити висновок, що розвиток рухів рук і придбання сенсорного досвіду має компенсаторну функцію у сфері пізнавальної активності дітей з порушенням зору, розвиває їх мову і відновлює зір. Стисла анотація досвіду
На своїх заняттях з мовленнєвого розвитку корекційну та пропедевтичну роботу зі слабозорими дітьми я проводжу на полісенсорній основі, тому що виникає потреба постійного поєднання словесного пояснення з індивідуальним практичним показом. Для цього використовую спеціальні посібники, наочні та роздаткові матеріали.
В процесі педагогічної діяльності вирішую такі корекційні завдання як :
1. Розширення та поглиблення знань дітей про оточуючий їх світ, об’єкти та предмети.
2. Формування обстежувальних вмінь.
3. Формування словника та зв’язної мови.
4. Формування вмінь використовувати предметні уявлення в самостійній діяльності.
Для вирішення цих завдань використовую натуральні предмети (одяг, посуд, квіти, плоди та ін..), муляжі (овочі, фрукти, гриби), предметні картинки з зображенням тварин, птахів, комах, контурні та силуетні зображення, сюжетні малюнки.
Основну роль при ознайомленні з предметами надаю формуванню у дітей обстежувальних дій. Дитина з порушеним зором компенсує недостатність інформації зі сторони зору можливістю доторкнутися, понюхати предмет, постукати ним, кинути. Тому на своїх заняттях я допомагаю заповнити прогалини в інформації за допомогою наочного та роздаткового матеріалу, дидактичних ігор: “Відгадай на дотик” , “Який на смак?”, “Чудовий мішечок”, “Що під серветкою” та ін.. Далі свою роботу направляю на формування усвідомлених предметно – практичних дій, вміння передавати словом поетапність виконання цих дій і їх результатів. На даному етапі вчу дітей встановлювати прикмети схожості та розрізнення між предметами, робити висновки. Тобто, формую послідовність тактильного обстеження предметів за планом у сполученні з цілеспрямованим зоровим сприйняттям та мовленнєвим оформленням. Бо однією з найбільш складних задач є формування навичок словесного опису предметів. Враховуючи особливості дітей з порушеним зором, одним з ефективних прийомів у цьому напрямку, я вважаю, є використання предметів, схем, алгоритмів та різного роздаткового матеріалу які, дозволяють швидко, різноманітно засвоювати та закріплювати навчальний матеріал.
Знижені зорові можливості дітей обумовлюють більшу витрату часу на виконання завдань. Це потребує зміни методів організації для виконання того чи іншого завдання; підбір найкращих видів наочних посібників; використання спеціальної методики роботи з наочними посібниками, враховуючи індивідуальні особливості та зорові навантаження ; використання наочності з метою реабілітації.
Посібники, що використовуються для дітей з вадами зору, мають відповідати педагогічним, лікувально-корекційним та гігієнічним вимогам. Але потрібно пам’ятати, що наочність не самоціль, а допоміжний засіб навчання; слід уникати двох крайностей : ігнорування наочності та її надмірного застосування.
Сайт: www.dnz39.zp.ua Результативність впровадження досвіду
Проаналізувавши корекційно-освітній процес зі слабозорими дітьми з мовленнєвого розвитку, варто відмітити, що по домінуючим напрямкам цієї роботи є позитивні результати.
Систематичне використання різних видів дидактичного матеріалу та наочності на заняттях та в повсякденному житті для дітей з вадами зору значно поліпшує якість знань та спрощує сприйняття навчального матеріалу. Впродовж трьох років спостерігалась позитивна динаміка з мовленнєвого розвитку у дітей: Репрезентація досвіду
Перспективний педагогічний досвід репрезентовано на педагогічній раді ДНЗ № 39 №3 протокол № 3 від 05.05.2015р., на четвертому засіданні РМО з питань мовленнєвого розвитку дошкільників.
