Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [83]
Історія і правознавство [27]
Математика [32]
Фізика, астрономія [15]
Географія та економіка [29]
Інформатика [16]
Іноземні мови [62]
Хімія, біологія, екологія [38]
Фізичне виховання та основи здоров'я [20]
Музика, образотворче мистецтво [18]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 29.03.2024, 12:02

Головна » Статті » Специфіка навчальних предметів » Українська та російська філологія

Формування комунікативно – мовленнєвої компетентності учнів на уроках української літератури

Формування комунікативно – мовленнєвої компетентності учнів на уроках української літератури та  у позакласній роботі


Ткаченко Оксана Алімівна

учитель української мови та літератури
спеціаліст І категорії

Запорізький ліцей № 105 Запорізької міської ради  Запорізької області, директор – Притула Ю.М.,

Адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька 13 – а,
Тел: 222-18-36

Провідна педагогічна ідея досвіду: Засобами літературної освіти розвивати комунікативні вміння і  навички учнів шляхом створення  суб’єктно - діяльнісної навчальної ситуації, яка вимагає виконання системи розумових дій: порівняння, зіставлення, аналізу,  вільного висловлювання власних думок.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду: Актуальність і перспективність зумовлена спрямованістю сучасної освіти на особистість, на формування цілісності знань, мислення, формування в учнів активної громадянської позиції. Крім того враховано, що Державний стандарт 2011 року ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в результативних складових змісту базової і повної загальної середньої освіти. При цьому особистісно - зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів, а тому представлений досвід є практично спрямованим на створення системного та цілеспрямованого підходу щодо розвитку комунікативної компетентності учнів в урочній та позаурочній діяльності, застосування ними мовленнєвого досвіду на практиці, використання мовних одиниць, адекватних меті спілкування, виявлення володіння мовленнєвими та комунікативними вміннями й навичками, а також створення вчителем системи дидактичного супроводу для реалізації означеної проблеми.

Науково – теоретична база досвіду: Досвід ґрунтується на роботах відомих теоретиків, а саме:
  • І. Г. Єрмакова, Д. О. Пузікова, Г. М. Несен, І. В. Родигіна, Л. В. Сохань (компетентнісний підхід до навчання);
  • О. І. Пометун, Л. І. Пироженко (інтерактивні технології); 
  • А. С. Бєлкіна (технологія «Створення ситуації успіху»);  
  • О. М. Пєхота, Т. В. Гришина (освітні технології), 
  • В. Д. Шарко, Ю. В. Васькова (педагогічні теорії, технології, досвід) тощо.
Стисла анотація досвіду: Мета формування комунікативно-мовленнєвої компетенції  полягає  у засвоєнні понять і навчанні не окремим розумовим операціям у випадковому, стихійному порядку, а системі розумових дій для вирішення нестереотипних завдань. Ця системність полягає в тому, щоб учень, аналізуючи, порівнюючи, синтезуючи, узагальнюючи, конкретизуючи фактичний матеріал, сам отримав з нього нову інформацію і був у змозі застосувати мовленнєвий досвід на практиці. Діяльнісно - ціннісного застосування знань не може дати ні вчитель, ні книга, вони відшукуються і знаходяться учнем, поставленим у відповідну ситуацію. На вчителя покладається функція фасилітатора, який розуміється як організатор літературної освіти, консультант, здатний допомогти читачеві озброїтися прийомами для формування мовленнєвої компетенції, щоб забезпечити партнерські стосунки. Таким чином, на уроці літератури досягається створення комунікативно-мовленнєвої ситуації, яка є важливою для формування компетентності та самосвідомості, самовизначення, самодостатності учнів.
Враховуючи активний процес розвитку світогляду учнів 7- 9 класів, їхню індивідуальність, навчальна діяльність конструюється таким чином, щоб засобами літературної освіти розвивалися  вміння і навички зв’язного мовлення учнів, виховувалися естетичні почуття та емоції. Для цього педагогічний задум переводиться в ланцюжок педагогічних дій, що забезпечують співпрацю учителя та учня: пропонується суб’єктно-діяльнісна навчальна ситуація, щоб учень досяг очікуваних результатів. 
Робота з формування комунікативно-мовленнєвої компетентності носить практичний характер: розроблено ряд пам’яток, алгоритмів, схем тощо. Для реалізації цієї задачі відібрані оптимальні  прийоми, які розвивають комунікативні творчі здібності учнів, сприяють пошуку джерел інформації, створенню власної оригінальної освітньої продукції (віршів, казок, виступів-промов, мініатюр-фантазій тощо). З цією метою використовуються комунікативно-мовленнєві завдання різних типів, які формують текстоінтерпретувальну та текстотворчу компетенції.
На сучасному етапі для досягнення головної мети вивчення предмету «Українська література» є необхідною здатність учителя відкривати учневі комунікативно-мовленнєвий простір. Такий підхід є провідною складовою в здійсненні перетворення учня із об’єкта навчання в його суб’єкт, активну дієву особу, адаптовану до життя і життєвого успіху. А навчити бути дієспроможним можливо тільки через дієвий досвід, який забезпечить компетентність читача виявити естетично-етичну домінанту в художньому тексті, відтворювати, інтерпретувати під час аналізу літературного твору і, як результат, у змозі не лише прийти до певних висновків, а й грамотно сформулювати власні думки на рівні інтерпретації та рефлексії.  Спосіб вирішення цієї проблеми полягає також у створенні на уроці ситуації подиву, інтелектуального або емоційного шоку, у впровадженні провокації, епатажу, катарсису як прийомів, спрямованих на збудження особистої активності учня та спонукання його до висловлення власної позиції (в усному чи писемному вигляді). Ці прийоми дають можливість перебороти естетичну байдужість дитини, спонукати її «впустити» у себе художній текст, пробудити уяву, збудити «внутрішнє бачення» через особистісні асоціативні паралелі і сформувати креативне сприйняття запропонованого матеріалу.
Виконуючи завдання нестандартного типу, учні на щабель вище підносяться до розуміння тексту, вільно висловлюють думки, оцінюють себе, стають красномовнішими і впевненішими, що свідчить про їхню адаптованість у літературному середовищі.
Нетрадиційні уроки, проведені вчителем, сприяють успішній реалізації окресленої діяльності: урок-дослідження: «М. Гоголь – реальна постать і загадковий образ»; урок-портрет: «Г. Сковорода – філософ, письменник, педагог»; урок-інтерв'ю: «Житель світу І. Багряного: самотній та відчужений»; урок-пошук: «Що сталося з життям Чіпки?» (За романом П. Мирного та І. Білика «Хіба…»), урок-дискусія: «Палагна: істота підла чи піднесена?», урок - асоціація:  «Ратний подвиг князя Ігоря та остання битва Роланда»; урок – застереження: «Уроки  М. Хвильового»; урок – порівняння: «Мартин Боруля та Мина Мазайло: життєві ідеали та принципи». Такі уроки ретельно моделюються, у результаті чого вибудовується структура, яка враховує запити учня і втілює ідею діяльнісно-компетентнісного навчання.

Результативність впровадження досвіду: Робота автора досвіду з впровадження комунікативно – мовленнєвої компетентності учнів на уроках української літератури та у позакласній роботі дала певні результати. Зокрема, якісно зріс творчий рівень учнівських робіт, який позначився на використанні оригінальних і нестандартних прийомів побудови усних і письмових висловлювань.
Численні перемоги у Всеукраїнській олімпіаді,  мовних та літературних конкурсах, турнірах з української літератури говорять про ефективність  впровадження  досвіду. Про це свідчить  і моніторинг рівня навчальних досягнень учнів із  літератури.

Репрезентація досвіду: Досвід роботи вчителя української мови та літератури О.А. Ткаченко репрезентовано на рівні навчального закладу та району.
Форми репрезентації: виступи на МО вчителів – словесників, участь у круглих столах, семінарах, конференціях на базі міських бібліотек; участь у роботі районної творчої групи, участь у науковій конференції  «І. Олійник – педагог, науковець» (на базі ЗНУ), публікації у фахових виданнях.



Категорія: Українська та російська філологія | Додав: Zhovt1 (31.01.2014)
Переглядів: 7339 | Коментарі: 26 | Теги: текстоінтерпретувальна компетентніс, компетентність читача, діяльнісний підхідна уроках українс, текстотворча компетенція, Жовтневий | Рейтинг: 3.6/2679
Всього коментарів: 261 2 3 »
26 Лена  
Молодець, клас

25 Олена  
5+,5,5+ Супер!!!!!!!!!!!

24 Леся  
Супер, вчитель!!!!!!

23 Валентина Степанівна  
Молодець!!!!!!!!!!!!!

22 Надя  
Супер, молодець

21 Женя  
Оксана Алімівна, молодець

20 НАТУСЯ  
Дуже сподобалось. Успіхів Вам! +++++

19 оксана  
Робота заслуговує на увагу.

18 Александр  
отличная работа. +

17 Юлия  
Голосую +++

1-10 11-20 21-26
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024