Хміль Ганна Максимівна,

заступник директора з НВР Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №49 Запорізької міської ради Запорізької області,

спеціаліст вищої категорії, «старший учитель»

Директор: Метеленко Любов Василівна

Адреса школи: 69097, м. Запоріжжя, в.Будьонного 16а

тел.:  (061)2869192

e-mail: s49zp@ukr.net

Провідна педагогічна ідея досвіду

Провідна ідеєю досвіду полягає в створенні контрольованої системи самоосвіти педагогічних кадрів  з метою підвищення якості надання освітніх послуг.

Автором досвіду визначена, теоретично обґрунтована та експериментально перевірена модель управління професійним зростанням педагогічних кадрів. Розроблена система створення педагогічних умов для професійного зростання педагогічних працівників в процесі атестації та їх вплив на підвищення професійного рівня.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

В основу дослідження покладено тезу про те, що найбільша ефективність стимулювання працівників досягається комплексним використанням матеріального і нематеріального заохочення, яке базується на принципах конкретності і невідкладності; відповідності винагороди зусиллям працівника; справедливості; додаткового заохочення підвищення результатів праці, виконання певних робіт; зростання матеріального заохочення від продуктивності праці; гласності; урахування потреб, рівня якості праці особистості; уникнення одноманітності у використанні стимулів

В сучасних умовах актуальним стає створення системи розвитку професійної компетентності вчителів, як головної умови забезпечення надання якісних освітніх послуг, створення умов для якісної реалізації нових освітніх стандартів. Дієвим важелем у виконанні цього завдання є атестація, покликана вивчати та узагальнювати досвід роботи, спонукати до неперервної освіти та корекції подальшої діяльності з метою підвищення фахової компетентності й результативності роботи. Зміни внесені до Типового положення про атестацію педагогічних працівників вимагали створення системи моніторингу професійного зростання у кожному навчальному закладі, відповідно до його потреб та специфіки розвитку. Один із варіантів вирішення проблеми створення системи моніторингу професійного зростання педагогів є методика «Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя» запропонована Радченко А.Є., апробована в діяльності ЗЗОШ №49. Використання Індивідуального освітнього плану вчителя надає можливість керівнику  знайти наявність взаємозв’язків в ланці: «самоосвіта вчителя – якість викладання – рівень навчальних досягнень учнів –  рівень атестації педагога».

Науково-теоретична база досвіду

Теоретичні основи дослідження ґрунтуються на роботах О.Асмаковець, М.Віленського, Н.Гузія, В. Зазикіна, І. Підласого, А. Радченка С. Рубінштейна.

Провідна ідея досвіду знайшла відображення в роботах А. Здутова, А. Кредісова, В. Кредісова, Є. Панченко, С. Платонова, І. Ружичка, О. Сосніна,  Ф. Тейлора, І. Тимошенко, В. Третяка, Е. Уткіна, Ф. Хміля, В. Черкасова, В. Шепель).

Стисла анотація досвіду

Досвід містить практичні питання діагностики процесу професійного зростання педагогічних працівників засобами самоосвіти, визначає її основні показники, подає практику управління професійним зростанням педагогічних працівників засобами атестації в умовах Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №49 Запорізької міської ради Запорізької області. У системі роботи щодо підготовки педагогічних працівників до атестації суттєвим є створення умов для самоосвіти вчителів, що атестуються, досягнення  позитивної  мотивації професійної діяльності. Це стало можливо за рахунок впровадження «Індивідуального освітнього плану роботи вчителя» в систему атестації педпрацівників.

Метою запровадження Індивідуального освітнього плану  (ІОП) було удосконалення моделі управління системою професійного зростання педагогічних кадрів на рівні навчального закладу, створення умов для постійного всебічного розвитку професійної педагогічної компетентності учителя на підставі комплексної діагностики. Роль методичної служби школи полягає у подальшому стимулюванні мотивації самоосвіти педагогів і постійному оновленні знань, забезпеченні умов для розкриття педагогічного потенціалу педагогів,  їхньої професійної компетентності.

Індивідуальний освітній план дозволяє організувати самоосвіту шляхом засобами здійснення самооцінки; самообліку; самовизначення;  самоорганізації; самореалізації; самокритичності. Кінцевий результат такої діяльності  -         саморозвиток як  результат самоосвіти .

Даний моніторинг ґрунтується на тезі: удосконалення професійної педагогічної компетентності відбуватиметься більш ефективно за умови безперервного відстеження професійного рівня, прогнозування та моделювання розвитку кожного фахівця.

Індивідуальний освітній план виконує такі функції:

·  діагностичну – комплексне вивчення особистісних якостей педагога, його педагогічної діяльності та впливу на результати НВП;

· мотиваційну – стимулювання розвитку особистості педагога на підставі самооцінювання та експертного оцінювання, удосконалення системи роботи колективу в цілому;

· проектувальну – формування планів самоосвітньої діяльності педагогів на основі проведеної діагностики, роботи методичних служб закладів щодо професійного зростання педагогів;

· інформаційну – отримання інформації щодо рівня професійної компетентності педагогічних кадрів на рівні закладу та управління освіти, отримання методичною службою інформації щодо професійної компетентності педагогів

Практична значущість досвіду  полягає в запровадженні сучасної моделі  розвитку і саморозвитку особистісно-професійного потенціалу вчителя в умовах ЗНЗ, яка надає можливість  створити умови  для самоактуалізації вчителя :

• зменшити психологічний тиск на кожного учасника освітнього процесу;
• перевести зовнішню мотивацію педагогів на внутрішню морально-вольову регуляцію діяльності;
• створити демократичну систему управління та  прозору і демократичну систему атестації педагогічних працівників.

Методи дослідження, які використовувалися:

• аналіз соціологічної, психолого-педагогічної літератури, нормативно-правових актів з досліджуваної проблеми;
• моделювання професійної компетентності педагога;
• статистичні методи;
• самоекспертиза та експертна оцінка професійної компетентності педагогів суб’єктами освітнього процесу;
• аналіз і узагальнення інформації.

Корекція та самокорекція «Індивідуального освітнього плану роботи вчителя» входить в систему підвищення професійного і культурного рівня педагога; покликана стимулювати його службову та громадську активність; суттєво впливати на потребу в удосконаленні методів взаємодії з учнями; формувати вміння та навички наукового аналізу освітнього процесу в цілому та самоаналізу власної освітньої діяльності педагога,  зокрема, налаштовувати педагогів школи на дослідницьку спираючись на відомі й зрозумілі йому методики.

Раціональне поєднання колективної мудрості та індивідуальної творчості дозволяє винаходити шляхи до вершин педагогічної майстерності за умов здорового психологічного мікроклімату в колективі. Що ґрунтується на повазі і взаємоповазі, умінні радіти за успіхи іншого і цінувати те, що вирізняє кожного з поміж інших, - самобутню творчу індивідуальність 

Результативність впровадження досвіду

За результатами експерименту було:

• виявлено позитивну динаміку у зростанні професійної компетентності педагогічних працівників школи. Порівняння результатів стартової діагностики та діагностики за підсумками експерименту дозволяють зробити висновок про те, що засобами методичної роботи спрогнозовано професійний розвиток кожного вчителя з урахуванням розкриття його потенційних можливостей, Надано реальну дієву допомогу вчителям у процесі розвитку їх творчої  особистості, у створенні ними своєї системи роботи, дозволила дирекції закладу підвищити кваліфікаційний рівень педагогів, а значить  підвищити ефективність всього навчально-виховного процесу.
• внесено корективи до системи методичної роботи школи;
• наповнено конкретним змістом процедуру атестації педагогічних працівників.
• Індивідуальний освітній план вчителя – сприяє розвитку компетентності педагогічних працівників у між атестаційний період, робить процес самоосвіти контрольованим, формує у вчителів мотивацію до безперервної самоосвіти, дозволяє адміністрації школи контролювати, коригувати процес розвитку педагога протягом усього атестаційного періоду, сприяє розвитку навичок самоменеджменту у педагогів.

Внесення до практики проведення атестації педагогічних працівників діагностики професійної компетентності та включення її до алгоритму роботи атестаційної комісії сприяє реалізації наступних принципів атестації: відкритість та колегіальність, гуманне та доброзичливе ставлення до педагогічного працівника, повнота, об’єктивність та системність оцінювання його педагогічної діяльності. Таким чином створюючи основу для професійного зростання педагога.

Очевидним є те, що запровадження Індивідуального освітнього плану вчителя сприяє активізації педагогічної діяльності вчителя. Завдяки тому, що вчитель має постійно контролювати свою відповідність кваліфікаційній категорії, систематично працювати на підтвердження кваліфікаційних характеристик, діяльність кожного вчителя вимірюється у конкретних балах, а рейтинг вчителів та положення про заохочення педагогічних працівників стимулюють педагогів не тільки до активізації педагогічної діяльності, а також до конкурентної боротьби, що не може не впливати на підвищення якості навчально-виховного процесу.

Репрезентація досвіду

Досвід роботи має практичне значення для управління процесом атестації педагогічних працівників в загальноосвітніх навчальних закладах з метою стимулювання їх професійного зростання. Надані матеріали можуть бути застосовані в практиці управління процесом атестації в загальноосвітніх навчальних закладах.

Інноваційна розробка представлена у вигляді узагальнення досвіду з додатками.

ТЕГИ: самоосвіта, Індивідуальний освітній план, професійна компетентність, професійне зростання, атестація педагогічних працівників.