Мотивація до навчання на засадах гуманної педагогіки на уроках української мови та літератури – як один із шляхів  розвитку творчої особистості учня

 Скігіна Лілія Михайлівна,                                                         
вчитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист

Запорізька загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №30 
Запорізької міської ради Запорізької області, 
директор: Чумаченко О.В.

адреса: вул. Леонова 4,  м.Зaпopiжжя 69006,
тел.: (061)236-87-71,E-mail: nvk_30@mail.ru 
адреса сайту: http://nvk30.ucoz.ru/

Провідна педагогічна ідея досвіду:

 Створення умов для самореалізації особистості через підвищення мотиваційної сфери на засадах гуманної педагогіки, розвиток творчих компетентностей учнів в умовах гуманізації навчально-виховного процесу.

 Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

Мотивація до навчання – одна із головних  умов реалізації навчально – виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому. Формування мотивації у учнів до навчально – пізнавальної діяльності є однією з головних проблем сучасної школи. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням   профільного навчання у старших класах.  Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінці результатів труда учнів та вчителів. 
     Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає,  що увага педагогів та психологів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально – пізнавальної  діяльності. Формування мотивації – це виховання у дітей та учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з  активною   поведінкою учня, що означає взаємозв’язок між усвідомленими та реально діючими мотивами.
У час розвитку науки й техніки, зокрема комп'ютерної, найбільшою цінністю повинна стати людина, компетентна особистість,  здатна обґрунтовувати й доводити самостійні твердження. Розвиток інтелектуального, творчо мислячого учня - основне завдання, яке ставить перед собою сучасна школа. Робота  учня, який роками сидить мовчки за партою, слухає вчителя й намагається запам'ятати те , що йому говорять, не забезпечує  плідної праці, не дає можливості відчути людині щастя від власних успіхів. Тому розвиток творчого потенціалу людини на сьогодні є основним завданням школи.Як виростити те творче  зернятко, що закладено природою в кожній дитині? Щоб дати відповідь на це питання, необхідно знати індивідуально-психологічні особливості дітей, постійно розвивати їхню пам'ять, уяву, фантазію, а також підтримувати інтерес до  та під час виконання певного виду діяльності.
Науково-теоретична база досвіду: Праці Ш.О. Амонашвілі, В.Г.Ніорадзе, В. О. Сухомлинського, Я.А. Коменського,  Л.І. Бондарчук, Л.О. Варзацької , І.Родигіної, Г.А. Ладижинської, О.М. Леонтьєва, Л.В. Скуратівського та Державний стандарт загальноосвітньої середньої школи.  

  Стисла анотація досвіду:

Для того, щоб побудувати науково обґрунтовану «педагогіку мотивації» необхідно ураховувати наукові досягнення сучасної психології мотивації. Мотивація навчання складається із багатьох аспектів, які змінюються й вступають в нові  співвідношення (суспільні ідеали, сенс навчання для учня, його мотиви, цілі, емоції, інтереси, рівень навчальних досягнень, когнітивні можливості). Тому становлення мотивації є не просте зростання  позитивного або негативного відношення до навчання, а утворення складних структур мотиваційної сфери. Ці окремі структури мотиваційної сфери (й складні, діалектичні відношення між ними) повинні стати об’єктом управління з боку вчителя. На сучасному рівні психологічної науки педагог не має право констатувати те, що учень не хоче вчитися, необхідно з’ясувати причину небажання учня вчитися, які аспекти мотиваційної сфери у нього не сформовані і які психолого –педагогічні засоби впливу педагог повинен використовувати щоб сформувати у учня мотивацію до навчально – пізнавальної діяльності.  Формування мотивації навчання неможливо здійснити без урахування вікових особливостей учнів й їх індивідуальних психологічних характеристик. Це означає, що педагог повинен організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб вирішувалися завдання розвитку мотиваційної сфери на В певному віковому етапі та підготовки учнів до наступного етапу розвитку особистості. У зв’язку з розкриттям резервів вікового розвитку мотивації здійснюється особистісно–орієнтований підхід до навчання. Мотиваційна сфера особистості – сукупність мотиваційних утворень, які є у людини: диспозиції (мотиви), потреби, мета, інтереси.

 Мотивація навчальної діяльності учнів – це окремий етап уроку, проте її треба здійснювати на кожному з етапів різними способами – залежно від дидактичної мети й типу уроку. Основними способами формування мотивації під час навчання є: 
•    повідомлення учням теоретичної значущості навчального матеріалу;
•    практичне спрямування знань та можливість їх застосування у   повсякденному житті;
•    створення проблемних ситуацій;
•    створення ситуації успіху;
•    постановка близьких і далеких перспектив у навчанні. 
 До важливих засобів формування в учнів мотивів і пізнавальних інтересів належать:
•    чітка організація процесу навчання;
•    авторитет учителя;
•    стиль спілкування;
•    самостійна пізнавальна діяльність учнів.                                                                
Методи стимулювання інтересу до учіння:
•    створення ситуацій пізнавальної новизни;
•    створення ситуацій емоційно-ціннісних переживань;
•    створення ситуації зацікавленості;
•    метод здивування;
•    опора на життєвий досвід учнів;
•    навчальні дискусії;
•    пізнавальні ігри.                                                                                                                      

Учителі можуть застосовувати методи стимулювання обов’язків і відповідальності під час навчання:
•    переконання в значущості навчання;
•    заохочення успіхів у навчанні;
•    вправи з висунення та виконання вимог.    
   Учень  на  уроці  повинен  бути  налаштований  на  ефективний  процес  пізнання,  відчувати  особисту  зацікавленість  в  ньому,  розуміти,  що  й  навіщо  він  виконуватиме.  Без  виникнення  цих  мотивів  навчальна  діяльність  не  може  принести  позитивний  результат.                                                         
Щоб  досягти  необхідного  результату,  можна  використовувати  різноманітні  прийоми  пізнавальних  мотивів:

• розвиток комунікативної компетентності учнів сприяє формуванню творчо мислячої особистості, яка зможе не тільки грамотно формулювати думки, а й ґрунтовно їх відстоювати;
• через використання різних видів творчих завдань дитині пропонується  обрати собі те, що їй цікаво чи те, що вона зможе виконати;
• створено колекцію дитячих робіт з метою заохочення та залучення до співпраці наступне підростаюче покоління;
• систематична робота над вирощуванням креативних здібностей учнів впливає на підвищення мотивації до навчання, прагнення поліпшити свій попередній результат;
• визначено форми та методи стимулювання розвитку образного мислення, уяви, інтуіції учнів;
• створено умови для розкриття дитини як особистості, здатної до саморозвитку, самовдосконалення, самовираження;
• здійснено підвищення ефективності навчально-виховного процесу на засадах співпраці учня та вчителя;
• технологія базується на здоров'язберігаючих факторах та гуманному підході до учнів;
• Запропоновані матеріали досвіду  заслуговують на увагу  та практичне використання вчителями суспільно-гуманітарних дисциплін.

 
Результативність впровадження досвіду: 

а) підвищення якості навчального процесу;
б) зацікавленість дітей до вивчення української мови та літератури;
в) бажання до творчого пошуку;
г) використання сучасних комп’ютерних технологій у навчальному  процесі, що сприяє формуванню та  розвитку ключових компетентностей учнів.

Репрезентація досвіду:

Всеукраїнська конференція, районні та обласні семінари з гуманної освіти, обласна творча група з гуманної педагогіки, шкільні та районні МО.
 

Посилання на матеріали: http://nvk30.ucoz.ru/load/