Міська виставка
педагогічних технологій
Запоріжжя, 2016
Каталог статей
Навігація

Номінації виставки
Українська та російська філологія [71]
Історія і правознавство [37]
Математика [30]
Фізика, астрономія [11]
Географія та економіка [13]
Інформатика [16]
Іноземні мови [94]
Хімія, біологія, екологія [37]
Фізичне виховання та основи здоров’я [19]
Музика, образотворче мистецтво [16]
Трудове навчання [9]

Форма входу


Погода у місті

Пошук

Статистика

Вітаю Вас, Гість · RSS 24.04.2024, 02:15

Головна » Статті » 2015 КО: специфіка навчальних предметів » Хімія, біологія, екологія

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СВІТОГЛЯДУ УЧНІВ НА УРОКАХ ХІМІЇ ШЛЯХОМ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

           Чубич Світлана Володимирівна,

           вчитель хімії Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 49 Запорізької міської ради Запорізької області

           email: s49zp@ukr.netchubich74@mail.ru

           Контактна інформація

           Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №49 Запорізької міської ради Запорізької області

           Директор: Метеленко Любов Василівна

           Адреса школи: 69097, м. Запоріжжя, в.Будьонного 16а тел.:  (061)2869192

 

 

 

Провідна педагогічна ідея досвіду

         Інтерес до природного середовища в дитини виникає мимоволі, без втручання дорослих. Однак навчити дітей розуміти мову довкілля, відчути себе його частиною, ставитися до природного оточення з любов’ю і бережно повинен дорослий.

Автором проаналізовано шкільну навчальну програму з хімії, розкрито можливості шкільного курсу хімії у формуванні екологічної світогляду школярів. Автор діляться досвідом щодо здійснення з учнями при вивченні хімії аналізу екологічності виробничих процесів на місцевих підприємствах. Запропоновано використання на уроках ділових ігор та методу екологічних проектів.

            Метою діяльності вчителя хімії та екології є формування системи наукових знань, поглядів, переконань, які закладають основи відповідального ставлення до навколишнього природного середовища. Зміст навчально-виховної роботи в цьому напрямі полягає в розкритті перед дітьми багатогранної цінності природи. При формуванні екологічного світогляду необхідний такий комплекс методичних засобів і прийомів, щоб вивчення природи, будь-яке спілкування з нею залишало у пам’яті дітей глибокий слід, обов’язково впливало на почуття й свідомість. Саме такий вплив здійснюють ігри, вікторини, екскурсії, екологічні досліди та проекти, тому їх розглядають як важливу умову ефективного формування екологічної свідомості в учнів. В основу використання вищезазначених форм роботи покладена ідея про те, що основа формування екологічної свідомості – це формування в учнів уявлень про екологічні зв’язки об’єктів з навколишнім середовищем. Експериментально – пошукова діяльність учнів повинна сприяти вихованню й розвитку творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формуванню системи гуманістичних цінностей школярів, у якій цінність природи і людини визначаються як провідні    

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду

Актуальність досвіду полягає у можливості використання уроків хімії для формування екологічної компетентності з метою реалізації ідей, закладених в Новому Державному стандарті  (компетентнісно- орієнтованого  та діяльнісного підходу), а також науково-методичної проблеми міста та школи. Реалізація цих ідей має сприяти систематизації знань, створює умови для формування в учнів уявлень про цілісну картину світу.

Формування екологічної свідомості найважливіша задача школи в даний час. Нинішня екологічна ситуація така, що більше не можна обійтися без радикальних і всебічних перетворень практично всіх аспектів суспільного життя. Істотні перетворення повинні зазнати наукові знання плані подолання їх традиційної роз'єднаності і наповнення природничих наук гуманістичним змістом, а суспільних природничо-науковим. Більш органічний і повний, ніж раніше, синтез наук необхідна передумова формування такої комплексної області наукового знання, як соціальна екологія, яку вже неможливо беззастережно віднести ні до суспільних, ні до природних наук. Сьогодні життєво необхідна екологізація всіх сфер суспільного життя. І перш за все, звичайно, повинна бути екологізована сама людина у всіх сферах її діяльності: у виробництві, побуту, у вихованні і навчанні. Екологічна проблема має ряд таких особливостей, які дуже важливо враховувати в процесі екологічного виховання і освіти людей.

Науково-теоретична база досвіду

Необхідно відзначити, що потреба підготовки викладача до екологічної освіти учнів обґрунтовано і всією історією розвитку вітчизняної педагогічної освіти. Над цією проблемою працювали дослідники педагогічної освіти, які висвітлюють різні аспекти екологічної культури та шляхи її формування (С. І. Архангельський, І. Ф. Ісаєв, А. К. Колесова, В. А. Коменіна, Н. Є. Мажар, А. В. Мудрик, Є. А. Сіляева, В. А. Сластьонін, Є. С. Сластенина, Д. І. Трайтака, Є. Н. Шиянов, Г. П. Южакова) та інші вчені.

 Розробка методологічних основ екологічної освіти, визначення перспектив розвитку екологічної підготовки розглядається в роботах А. А. Гусейнова, В. Д. Комарова, В. В. Краєвського, Е. С. Маркаряна, В. П. Тугарінова, А.Г. Шевцова, А. Д. Урсула, та ін..

Теоретичним обґрунтуванням досвіду є:

  • Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392);
  •  Концепція профільного навчання в старшій школі (затверджена наказом МОН України № 1456 від 21 жовтня 2013 року);
  • Державна цільова соціальна програма підвищення якості шкільної природничо-математичної освіти на період до 2015 року (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ №970 від 24.10.2012, №538 від 07.08.2013);
  • Інноваційний освітній проект «Логіка природи».

Стисла анотація досвіду

Реалізуючи інноваційний освітній проект «Логіка природи» педагогічний колектив Запорізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №49 Запорізької міської ради Запорізької області працював над оновленням та розробкою змісту складових навчального середовища, приділяючи особливу увагу формуванню в школярів цілісної природничо-наукової картини світу.

Реалізація досвіду забезпечує системний підхід формування екологічної компетентності в школярів на уроках хімії.

Ефективною формою роботи є розв’язання задач екологічного змісту. Пропоную добірку таких задач (відповідно до тем навчальної програми з хімії) різного ступеня складності. Кожна з них містить екологічну інформацію і передбачає теоретичні розрахунки, складання рівнянь реакцій тощо. Це дає змогу використовувати задачі і під час вивчення нового матеріалу, і для закріплення й поглиблення знань, і для творчих домашніх завдань.

Зміст навчального матеріалу за 7 клас, та рівень знань учнів, ще не дає змоги застосовувати задачі екологічного змісту, проте під час вивчення поширеності та кругообігу кисню, його застосування і біологічної ролі та в процесі вивчення  руйнування (іржавіння ) заліза в природних умовах, необхідно наголошувати на необхідність підтримання чистоти навколишнього середовища та утилізації різноманітних відходів, у тому числі залізних виробів.  У 8-9 класі до екологічних завдань  додається більше творчих завдань.  На уроках при вивченні тем про виробництво кислот, органічні сполуки звертаю особливу увагу на:  знання учнів про основні хімічні процеси та їх вплив на навколишнє середовище; наявність в учнів екологічного стилю мислення і відповідального ставлення до природи та свого здоров'я; набуття умінь у вирішенні екологічних проблем  під час підготовки усних повідомлень та розв’язання задач, які в умовах містять різні дані про шкідливі викиди в природу.

На уроках в 11 класі під час вивчення розділу «Хімія та людина» звертається безпосередня увага учнів на їх участь у природоохоронній роботі.

Характер завдань і запитань для екологічних завдань з хімії, та ступінь їх складності на різних етапах уроку може змінюватись, і бути різноманітними.

Одним із головних завдань екологічної освіти школярів є залучення їх до дослідницької роботи, розвиток творчих здібностей. При цьому важлива зацікавленість учнів процесом наукового пізнання. Навчально-дослідницький напрямок у роботі вирішується через дослідницькі та творчі проекти учнів.

Відповідно до структури екологічного світогляду та його компонентів (пізнавальний, ціннісний, діяльнісний і мотиваційно-переконуючий) виділено критерії його сформованості, до яких належить: уявлення про цілісність світу, поняття про природні явища, екологічні проблеми; інформованість, уміння самостійно аналізувати екологічні ситуації (пізнавальний компонент); ціннісні міркування, духовні почуття, пов’язані з природою (ціннісний компонент); участь у мотивованій суспільно-корисній діяльності екологічного напряму (діяльнісний компонент), співвіднесення потреб та екологічних норм (мотиваційно-переконавчий).

Результативність впровадження досвіду

Результативність можна оцінити за допомогою екологічних анкет, які після закінчення навчального року проводяться серед учнів. Результати анкетування останніх 3-х років виявили позитивні тенденції: зниження прагматичної установки по відношенню до природи і збільшення кількості учнів з естетичної, когнітивної установкою, спостерігається зсув екологічної свідомості учнів з області антропоцентричної в область екоцентричної. Це вселяє надію на те, що екологічна криза не знищить людську цивілізацію в новому тисячолітті. Аналіз результатів анкетування свідчить, що використання екологічних аспектів у хімії має великі можливості і вирішує поставленні на початку цілі.

Слід відзначити, що теоретичні надбання досвіду мають досить чітку й результативну практичну реалізацію. Так щороку учні посілдають призові місця на районних олімпіадах з хімії, екології; учні школи є постійними учасниками конкурсів творчих робіт з хімії, екології на районному та міському рівні.

Репрезентація досвіду

Екологічна свідомість поєднує в собі сукупність знань про навколишній світ, природоохоронні уміння, психічні дії, які забезпечують узагальнене й цілеспрямоване відображення зовнішнього світу, прогнозування їхніх наслідків, контроль та управління поведінкою особистості.

На сучасному етапі слід спрямовувати зусилля вчителя у напрямку пошуку методів і мотивацій для серйозної перебудови суспільної та індивідуальної свідомості, із заміною антропоцентричної парадигми та економічних пріоритетів на парадигму екоцентричну (рівноправності людини з усіма іншими живими істотами) з духовними пріоритетами. Екологічна освіта та виховання можливі лише при умові, якщо зміст навчальних дисциплін сприятиме розвитку екологічно ціннісних орієнтацій, допомагатиме зрозуміти, що людина – це частина природи, її призначення – пізнати закони, за якими живе й розвивається природа, і в своїх діях керуватися цими законами. Від рівня екологічної свідомості людства, в першу чергу молоді, залежить вирішення проблеми глобальної екологічної кризи, збереження природних умов існування цивілізації.

Даний досвід може бути використаний вчителями хімії, екології на уроках природничих дисциплін в ЗНЗ.

Досвід роботи вчителя було представлено на районному етапі конкурсу «Вчитель року -  2015» в номінації «Хімія» (ІІ місце), досвід вчителя презентувався на районному методичному об’єднанні вчителів хімії в грудні 2015 року.

 



Джерело: http://schoolzp49.jimdo.com/педагогічна-виставка/
Категорія: Хімія, біологія, екологія | Додав: ptichechka87 (26.01.2016)
Переглядів: 1491 | Коментарі: 2 | Рейтинг: 1.0/40
Всього коментарів: 2
2 nikolenko_lp  
Актуально, цікаво. Дякую!

1 маринка  
Творчих успіхів!

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
IAMЦ © 2024