Кульбак Інна Анатоліївна,  вчитель початкових класів, категорія вища, «вчитель-методист»   Запорізький колегіум №98 Директор: Погребняк Ю.В. Адреса: вул. Запорізька, 1-А, м. Запоріжжя,  69095 Телефон: (0612) 63-61-63     е-mail: nadegda98@ukr.net  Сайт:  98.zp.ua

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні оптимальних умов для формування та розвитку навчально-пізнавальної компетентності молодших школярів на уроках природознавства, що сприяють активізації навчально-пізнавальної діяльності, підвищенню пізнавального інтересу, спонукають зростанню творчої активності та самореалізації учнів.

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду  
Формування навчально-пізнавальної компетентності  є найважливішим питанням педагогіки, тому ця проблема актуальна в умовах сьогодення. Навчальний предмет «Природознавство» у початковій школі має велике значення для розвитку особистості молодшого школяра. Знання про природу розвивають ерудицію, світогляд, мислення, мовлення, уяву, творчі та дослідницькі здібності, спостережливість, екологічну культуру, позитивні моральні якості, навички навчальної праці, теоретичні й практичні способи діяльності, зокрема способи пізнавальної діяльності, сприяють успішній адаптації у навколишньому середовищі. Одним із завдань курсу є формування базових, і предметних компетентностей, серед яких і навчально-пізнавальна.   

Науково-теоретична база досвіду 
Під впливом змін, що відбуваються у всіх галузях сучасного українського суспільства вітчизняна освіта поступово переорієнтовується, її головною метою стає розвиток життєвого потенціалу та життєвої компетентності учнів. Ключові компетентності  школярів та особливості їх формування  досліджуються в роботах вітчизняних психологів та педагогів. Проблему компетентності розробляли В.М. Аніщенко, А.М. Михайличенко та ін. Питаннями компетентнісного підходу в освіті займалися Н.М. Бібік, Г.В. Єльнікова, 
І.Г. Єрмаков, О.В. Овчарук та ін. Різновиди компетентності вивчали О.Б.Бігич, Л.Я. Бірюк, Л.Л. Хоружа та ін. Проблемою компетентності з точки зору  айефективнішого застосування знань займалися О.І. Пометун,  І.Г.Тараненко,  І.П. Ящук та ін. 

 Стисла анотація досвіду

На своїх уроках я впроваджую технології розвивального навчання серед яких інтерактивне навчання. Це співнавчання, взаємонавчання, де і учень, і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують із приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють.
Формуванню навчально-пізнавальної компетентності сприяє проблемне навчання. Усі дослідники проблемного навчання пов’язують його роль зі стимуляцією пізнавальної діяльності учнів, тому що внутрішні процеси пізнавальної діяльності поєднуються з несподіваністю, здивуванням, здогадкою, розумовим напруженням, очікуванням, пошуком аргументів та доказів.
Однією із сучасних освітніх технологій, що сприяє формуванню навчально-пізнавальної компетентності є проектна діяльність, яка створює умови для розвитку ініціативи, самостійності, стимулює процес саморозвитку. Проект – це активний метод навчання, який стимулює пізнавальну активність і самостійність учнів, посилює інтерес до навчання, розвиває творче, продуктивне мислення, залучає до науково-дослідницької та пошукової діяльності, вчить культурі спілкування. Метод проектів – ефективний засіб розвитку пізнавального інтересу  учнів.    
 Ще К.Д. Ушинський зауважив: «Дитяча природа вимагає наочності». Зараз це не тільки схеми, таблиці і малюнки, а й використання мультимедійних засобів.  Мультимедійні засоби навчання є перспективним і високоефективним інструментом, що дозволяє надати масиви інформації у більшому обсязі, ніж традиційні джерела інформації і в тій послідовності, яка відповідає логіці пізнання і рівню сприйняття молодших школярів. 

 Результативність впровадження досвіду

Про ефективність роботи  свідчить рівень навчальних досягнень учнів: моніторинг 4 класу відповідно до рівня розвитку пізнавальних процесів показав,що на кінець року кількість учнів з високим рівнем слухової пам’яті збільшилась з 32% до 70%;  а з низьким рівнем розвитку – зменшилася з 28% до 5%. Кількість учнів з високим рівнем уваги збільшилась з 32% до 63%; з низьким рівнем уваги  –  зменшилась з 16% до 12%. 
Якщо порівнювати вхідний контроль та підсумковий, то кількість учнів з високим рівнем збільшилась з 25% до 35%, з достатнім – з 32% до 45%. З середнім рівнем навпаки зменшилась з 40% до 20%.

Репрезентація досвіду  
Відкритий урок з природознавства (квітень 2015), виступ на ШМО (жовтень2015р.), на МО ради колегіуму(грудень2015р.). 

Посилання на матеріал:

http://98.zp.ua/kulbak-%D1%96nna-anatol%D1%96%D1%97vna

Формування компетентності